У Єгипті знайшли стародавнє місто віком 3400 років — сліди життя за межами Нілу
Під час археологічних розкопок поблизу Олександрії виявлено залишки великого стародавнього поселення, яке може назавжди змінити уявлення про заселеність півночі Єгипту у часи Нового царства. Як повідомляє Newsweek, знахідка датована приблизно 1550–1069 роками до н.е., періодом, коли правили такі легендарні фараони, як Ехнатон, Рамзес II і Тутанхамон.

Розкопки в районі Ком ель-Нугус, між Середземним морем та озером Маріут, привели до виявлення міста з глинобитної цегли, яке, імовірно, було військово-релігійним центром. Ця місцевість раніше вважалася незаселеною до приходу греків у 332 році до н.е. Знахідка змусила археологів переглянути хронологію освоєння північного Єгипту.
Серед найважливіших артефактів:
- винний глек із печаткою Мерітатон — дочки Ехнатона та Нефертіті, а також сестри знаменитого фараона Тутанхамона;
- камені з маркуваннями фараона Сеті II;
- блоки з храму Рамзеса II;
- фрагменти приватних каплиць, датованих тим самим періодом.
«Цей глек, ймовірно, свідчить про те, що вино вироблялося на королівських виноградниках. Такі маєтки на околицях Єгипту могли захищатися військовими гарнізонами і бути частиною експансії вглиб пустелі», — зазначив керівник розкопок Сільвен Денен з Французького національного центру наукових досліджень (CNRS).
Релігія, армія і вино: як виглядало прикордонне місто
Із знахідок випливає, що місто, ймовірно, виконувало кілька функцій:
- військову — захист кордонів та виноградників у зоні ризику;
- релігійну — існування каплиць свідчить про культову активність;
- економічну — виробництво вина на експорт або для потреб двору.
Це перша така комплексна знахідка в північній частині Єгипту, де археологи донині зосереджувалися переважно на грецько-римських шарах.
Чому це важливо знати:
Відкриття в Ком ель-Нугусі кардинально змінює уявлення про географію впливу фараонів Нового царства, демонструючи, що королівські родини і їхні господарства виходили далеко за межі традиційної долини Нілу. Це вказує на активну експансію, торгівлю і воєнну присутність на півночі країни вже за багато століть до появи Олександра Македонського. Археологічна реальність дозволяє відновити не лише карту поселень, але й структуру повсякденного життя — від солдатів і жерців до виноробів.