За його словами, причиною нинішньої кризи є те, що політичні еліти роками ігнорували законні запити громадян, створюючи відчуття безсилля виборів. Виборці, розчаровані лівоцентристським курсом, шукають альтернативу — і знаходять її в партіях на кшталт правопопулістської AfD. Замість самоаналізу, ліві еліти звично таврують опонентів “нацистами”, що, на думку Мартенштайна, є небезпечною і контрпродуктивною стратегією.

Автор визнає: AfD — права партія, яка іноді тяжіє до крайнощів, подібно до певних епізодів в історії старої Християнсько-демократичної партії (CDU), коли політики як Франц Йозеф Штраус (Franz Josef Strauß) чи Альфред Дреггер (Alfred Dregger) робили схожі заяви. Проте прирівнювати AfD до NSDAP є історичним абсурдом.

Особливу тривогу у Мартенштайна викликає ініціатива чинної коаліції заборонити “неправдиві фактичні твердження”, що може торкнутися навіть базових біологічних реальностей. На його думку, це прямий крок до реалізації антиутопічного сценарію Джорджа Орвелла (George Orwell): створення Міністерства Правди в сучасній Німеччині.

Як приклад згортання свободи слова він наводить випадок, коли журналіста засудили до умовного терміну за сатиричну фотомонтаж на адресу міністра. Мартенштайн ставить риторичне питання: “Де ми живемо?”

На його думку, справжня демократія передбачає можливість змінити владу шляхом виборів без навішування ярликів і переслідування інакодумців. За його словами, спроби захистити “нашу демократію” шляхом репресій лише поглиблюють недовіру до політичної системи.

Чому це важливо знати

Спроби нав’язати єдину істину і переслідувати опозиційні голоси під виглядом “захисту демократії” загрожують самим основам вільного суспільства. Аналіз Мартенштайна наголошує: демократія — це не лише право голосувати, а й обов’язок гарантувати справжній плюралізм думок і відкриту політичну конкуренцію.