Ніхто з них не підозрював, що лише за кілька годин до події поліція запобігла масштабному теракту з використанням коктейлів Молотова та саморобних вибухових пристроїв.
Ціль нападників була подвійною: завдати удару по ЛГБТ-спільноті та отримати онлайн-визнання. Двоє підозрюваних, заарештованих після запобігання атаці, використовували Discord для вербування підлітків, пропонуючи їм участь у «грі», де насильство перетворюється на досягнення.
Коли ненависть стає грою
Дослідники Девід Немер та Артур Коельйо Безерра у своєму аналізі для The Conversation називають це явище «гейміфікацією ненависті» — процесом, коли елементи відеоігор (виклики, досягнення, рівні) переносяться у світ екстремізму. Створення вибухових пристроїв для теракту на концерті Lady Gaga подавалося не як злочин, а як «колективний квест».
Цю тенденцію підтверджує і популярний серіал Netflix «Adolescence», який показує гіперпов’язані онлайн-середовища, де відсутній контроль батьків і держави. У таких просторах токсична маскулінність і насильство проти жінок та сексуальних меншин стають нормою.
Цифровий гендерний розкол
Дані соціологічної компанії Gallup виявляють тривожну тенденцію — зростаючий ідеологічний розрив між молодими чоловіками та жінками покоління Z по всьому світу:
- В США жінки 18-30 років на 30% ліберальніші за своїх ровесників-чоловіків
- У Німеччині, де нещодавно перемогла правоконсервативна коаліція, а ультраправа партія AfD набирає популярності, розрив також складає 30%
- У Польщі, попри завершення восьмирічного правління крайніх правих у 2023 році, майже половина чоловіків 18-21 років підтримує праворадикальні партії, порівняно з лише шостою частиною жінок того ж віку
Така поляризація відбувається саме тоді, коли платформи на кшталт Discord, TikTok і Reddit стають визначальними просторами формування ідентичності молоді.
Платформи як машини ненависті
Дослідження Mapping Discord’s Darkside, опубліковане у 2021 році в журналі New Media & Society, розкрило масштаби проблеми на одній з найпопулярніших комунікаційних платформ світу:
- 2741 сервер активно поширює неонацистські, мізогінні, расистські та конспірологічні наративи
- Понад 850 000 користувачів регулярно взаємодіють з цим контентом
- На платформі існують спеціальні механізми координації для організованих нападів на інші онлайн-спільноти
За фасадом «геймерської платформи» ховається розгалужена мережа вербування, де підлітки — переважно хлопці — стають мішенями для радикалізації. Тактика залучення проста й ефективна: спочатку привабити провокаційними мемами, потім запропонувати відчуття належності до «обраних», і нарешті — втягнути в «гру», де групова ідентичність будується через ненависть до «інших».
Особливості архітектури Discord — приватні сервери, мінімальна централізована модерація та багаторівнева система ролей — створили ідеальне середовище для формування того, що дослідниця Адрієнн Массанарі влучно назвала «токсичними технокультурами»: спільнот, де екстремістські погляди нормалізуються і перетворюються на субкультуру зі своїми ритуалами, жартами та статусною системою.
Від гри до насильства — один клік
Кримінологи Сурадж Лахані та Сюзанн Відліцка в дослідженні 2022 року розкрили моторошний зв’язок між культурою відеоігор і сучасним тероризмом. Трагедія в Крайстчерчі 2019 року, коли внаслідок нападу на мечеті загинула 51 людина, продемонструвала, як далеко зайшла ця небезпечна трансформація.
Терорист не просто здійснив напад – він перетворив його на перформанс в естетиці відеоігор:
- Транслював атаку наживо, імітуючи популярний формат Let’s Play
- Додавав коментарі, ніби проходив рівень шутера від першої особи
- Заохочував «глядачів» стежити за кількістю жертв як за ігровим рахунком
- Використовував мемну символіку, зрозумілу лише «посвяченим»
Ця моторошна естетизація масового вбивства виконує подвійну функцію. З одного боку – дегуманізує жертв, перетворюючи реальних людей на «ігрові об’єкти». З іншого – створює потужний інструмент згуртування в радикальних спільнотах, де насильство сприймається як видовище і спосіб самовираження.
Найбільш вразливими до такої «гри ненависті» стають саме маргіналізовані молоді чоловіки, які шукають спільноту, де їх зрозуміють і приймуть. В онлайн-просторах вони знаходять не лише ідеологію, але й готову субкультуру з ритуалами, символами та статусною системою, де найвищою винагородою стає «слава» за найбільш жорстокі дії.
Виклик поколінню
Перед нами постає не просто питання мережевої безпеки, а фундаментальний соціальний виклик з двома взаємопов’язаними аспектами. З одного боку — технологічний: як ефективно модерувати цифрові платформи, що стали інкубаторами радикалізації. З іншого — соціальний: як створити альтернативні шляхи самореалізації для молодих чоловіків, яких затягує вир цифрової ненависті.
Ми спостерігаємо безпрецедентний гендерний розлом у поколінні Z, що має глибше коріння, ніж просто різниця у політичних поглядах. Молоді жінки, які виросли на хвилі #MeToo, Black Lives Matter та інших прогресивних рухів, рухаються в одному напрямку суспільного розвитку. Водночас значна частина їхніх ровесників-чоловіків відчуває себе дезорієнтованою в світі, де традиційні чоловічі ролі трансформуються. Цю невпевненість вміло експлуатують праворадикальні рухи, пропонуючи прості відповіді та ностальгію за «втраченою маскулінністю».
Змова проти концерту Lady Gaga — це не ізольований інцидент, а симптом системної проблеми, яка виникає на перетині трьох чинників:
- Технологічної інфраструктури, де алгоритми винагороджують емоційно заряджений контент
- Гендерної динаміки, що створює підґрунтя для радикалізації молодих чоловіків
- Соціальної вразливості підлітків, які шукають визнання та спільноту
Регулювання цифрових платформ має вийти за межі простого фільтрування контенту. Нам потрібен комплексний підхід, який враховує глибинні соціальні процеси, що живлять радикалізацію. Це не лише питання модерації — це питання того, яке майбутнє ми будуємо для наступного покоління. Суспільство, в якому технології підсилюють ненависть, не може бути стійким. Лише визнавши взаємозв’язок між цифровими інструментами, гендерною динамікою та психологічною вразливістю, ми зможемо розробити ефективні стратегії протидії новим формам радикалізації.
Чому це важливо знати
Спроба теракту на концерті Lady Gaga — це не просто кримінальна новина, а сигнал про трансформацію самої природи екстремізму в цифрову епоху. Ми спостерігаємо народження нового феномену: тероризму, що виростає не з підпільних зібрань чи таємних ідеологічних гуртків, а з гейміфікованих спільнот у Discord та подібних платформах.
Радикалізація зазнала кардинальних змін:
- Раніше: необхідні були харизматичні лідери, складні ідеологічні тексти, фізичні зустрічі та довгий шлях індоктринації
- Тепер: достатньо приватного серверу, де екстремізм подається у знайомій ігровій механіці — з рівнями, досягненнями та винагородами
Гейміфікація ненависті створює безпрецедентний соціальний виклик через кілька причин:
- Неймовірна швидкість радикалізації — шлях від звичайного підлітка до потенційного екстреміста може скоротитися до кількох місяців
- Нормалізація насильства через перетворення його на ігрову механіку
- Розмивання меж між віртуальним і реальним — насильство сприймається як продовження гри
- Низький поріг входу — участь не потребує особливих навичок чи ресурсів
- Складність виявлення для батьків і правоохоронців, які не розуміють ігрової культури
Цей феномен вимагає багаторівневої відповіді, яка виходить далеко за межі традиційної правоохоронної діяльності. Нам потрібні:
- Освітні програми для батьків, вчителів і підлітків про ознаки цифрової радикалізації
- Нові підходи до регуляції цифрових платформ, що враховують гейміфікацію насильства
- Психологічні інтервенції, спрямовані на вразливих підлітків
- Розробка альтернативних позитивних шляхів для реалізації потреб у визнанні та приналежності
Лише комплексний підхід, що поєднує технологічні рішення з глибоким розумінням психології цифрового покоління, може ефективно протистояти гейміфікації ненависті — феномену, який загрожує безпеці громадського простору і здатен глибоко розділити молоде покоління.
