Як елітна розвідка Лінкольна змінила хід історії США
Як елітна розвідка Лінкольна змінила хід історії США

У квітні 2025 року США відзначили 160-річчя капітуляції генерала Лі в Аппоматтоксі — поворотного моменту в історії Громадянської війни. Та справжнім катализатором цієї перемоги стала не лише стратегія Гранта, а й зусилля елітного розвідпідрозділу Півночі — «Jessie Scouts», або Спеціальних сил Лінкольна. Про їхню роль довгий час майже не згадували, однак завдяки історичним розвідкам Патріка К. О’Доннелла світ дізнається, як розвідка й операції в тилу ворога докорінно змінили перебіг війни, пише Breitbart.
Зустріч на перехресті у Джеттерсвіллі
У березні 1865 року, коли конфедерати відступали з Петерсберга й Ричмонда, генерал Шеридан прагнув перехопити армію генерала Роберта Лі до того, як вона вийде з оточення. Ключову інформацію про рух ворога надав йому майор Генрі Гаррісон Янг — командир «Jessie Scouts». За словами самого Шеридана: «[Янг] тримав мене постійно в курсі руху ворога, і його розвідники доставляли цінних полонених — аж до бригадних генералів».
Шеридан прибув до стратегічного перехрестя у Джеттерсвіллі раніше, ніж сам Лі. Тут доля подарувала йому перевагу: було перехоплено кур’єра Конфедерації з депешою про критичний брак провіанту. Розвідники Шеридана в образах південців вирушили на залізницю, щоб перехопити або відволікти ешелони з постачанням. Врешті-решт, коли знесилені солдати Лі прибули до Амелії — замість їжі на них чекали лише ящики з боєприпасами та артилерійськими шлеями.
Логістика як зброя
Недоїдання в армії Конфедерації стало фатальним. Поки війська намагалися знайти провіант, Шеридан блокував шлях на захід. Його кавалерія, підкріплена розвідданими «Jessie Scouts», вчасно зреагувала на зміни маршруту Лі. Попри заперечення генерала Міда, що планував атакувати порожнє Амелія Кортгаус, Шеридан встиг передати Ґранту ключові координати і переконати його діяти інакше. Це дозволило відрізати армії Лі шляхи до постачання і змусити їх до подальшого виснажливого відступу.
Успіх спецоперацій
Розвідники Джессі отримали ще одну вирішальну перемогу — виявили чотири повних поїзди з продовольством для конфедератів. Переодягнувшись у ворожу форму, вони переконали машиністів змінити маршрут. Це дозволило силам Шеридана захопити усі запаси і остаточно позбавити ворога логістичного ресурсу для спротиву.
Оперативна комунікація між розвідниками та головним штабом Ґранта відіграла ключову роль. Один з «Jessie Scouts», Джеймс Кемпбелл, особисто доставив записку до Ґранта: «Хотів би, щоб ви були тут. Я впевнений, що зможемо захопити армію Лі, якщо докладемо максимум зусиль. Я не бачу для нього жодного шляху втечі».
Останній вибір генерала Лі
Конфедерати опинилися у пастці. В Аппоматтоксі генерал Гордон спробував пробити лінії Шеридана, але зазнав невдачі. Серед оточення Лі точились дискусії — здатися чи перейти до партизанської війни. Генерал Олександер переконував: «Розсіятись по лісах, як куріпки — нас не зловлять». Але Лі зрозумів: розпад армії перетворить її на зграї мародерів. Він проголосив: «Ми маємо жити, бо що станеться з жінками та дітьми Півдня, якщо нас не буде, щоб їх захистити?»
Коли Шеридан запитав про провіант для полонених, усі погляди звернулися до нього — саме його «Jessie Scouts» знайшли й знешкодили продовольчі склади конфедератів. Цей злам — не випадковість. Роль розвідки у змінах ходу війни — беззаперечна. І хоча Ґрант проявив велич шляхетності в умовах капітуляції, шлях до цього був прокладений безшумною роботою розвідників.
Післямова
Історію «Jessie Scouts» вперше системно викладено в книзі Патріка К. О’Доннелла The Unvanquished: The Untold Story of Lincoln’s Special Forces. Він демонструє, як нерегулярна війна, розвідка і психологічний тиск можуть змінити баланс сил навіть у наймасштабнішому конфлікті. Саме ці практики стали передвісниками сучасних спецоперацій США, сформованих у ХХ столітті.
Чому це важливо знати
Ця історія — урок для сучасності. Інтелект, сміливість і гнучкість у поєднанні з точною розвідкою здатні вирішити долю конфлікту навіть без великої битви. У добу, коли асиметрична війна стала нормою, досвід «Jessie Scouts» залишається актуальним. У сучасному світі, як і в 1865-му, перемогу здобуває не той, хто сильніший, а той, хто бачить більше.