Давній Єгипет: цивілізація тривалістю понад 3 000 років – Live Science
Історія та витоки
Цивілізація Давнього Єгипту — одна з найвпливовіших у світовій історії — охоплює період приблизно з 3100 до н.е. до 30 до н.е. Проте єгипетське суспільство існувало ще задовго до цієї дати, а сама країна, попри численні трансформації, зберігає свою ідентичність донині.
Розташований у Північній Африці, Єгипет мав значні зв’язки з іншими регіонами, включаючи сучасні Сирію, Ліван, Кіпр, Ізраїль, Палестину та Судан. У різні періоди його завойовували перси, нубійці, греки та римляни.
Одна з найстаріших назв країни — «Кемет» (чорна земля), яка вказувала на родючі ґрунти, що залишались після щорічного розливу Нілу. Цей розлив, з червня по серпень, був не лише основою сільського господарства, а й відігравав релігійне значення.
Доісторія та об’єднання Єгипту
Перші аграрні поселення на території Єгипту з’явились близько 7 000 років тому. Найдавніші ієрогліфи, що збереглися, належать до часу приблизно 5 200 років тому і згадують правителів Ірі-Хора та Джера, а також жінку-регентку Нейт-Хотеп.
Об’єднання Верхнього та Нижнього Єгипту — ключовий момент в історії. Згідно з археологічними свідченнями, деякі правителі, зокрема Ірі-Хор, можливо, передували знаменитому Менесу (Нармеру), якого часто вважають першим фараоном. Ранні фараони носили подвійні корони — символ єдності.
Династії, падіння й відродження
Єгипетська історія поділяється на 30 (або 31) династій, які, у свою чергу, об’єднані в історичні періоди:
- Раннє царство (династії I–II): початок централізованої держави.
- Старе царство (III–VI): епоха пірамід Гізи. Папіруси того часу згадують про «робочі бригади», які будували ці гігантські споруди.
- Перший перехідний період (VII–X): кліматична криза та децентралізація влади.
- Середнє царство (XI–XIII): нова централізація, досягнення в медицині (наприклад, папірус Едвіна Сміта).
- Другий перехідний період (XIV–XVII): правління гіксосів у півночі, які залишили по собі свідчення жорстоких звичаїв (наприклад, відрізані руки як трофеї).
- Нове царство (XVIII–XX): період розквіту, епоха Тутанхамона, будівництво Долини царів.
- Третій перехідний період (XXI–XXIV): нові вторгнення, занепад міжнародного впливу.
- Пізній період (XXV–XXXI): влада переходить до нубійців, асирійців, персів.
- Грецько-римський період: з 332 до н.е. після приходу Александра Македонського і до смерті Клеопатри VII у 30 до н.е. — остаточне падіння незалежності.
Цікаво, що навіть після анексії Римом імператори трактувались як фараони. Зберігся барельєф, де імператор Клавдій зображений у традиційній фараонській формі з титулами «Син Ра» та «Володар Верхнього та Нижнього Єгипту».
Релігія: від Осіріса до Атона
Релігія Давнього Єгипту була політеїстичною, з величезною кількістю богів. Осіріс — бог загробного світу — був ключовою фігурою, а його культовим центром стало Абідос. Амун-Ра, бог Сонця, набув особливої популярності у період Нового царства; йому присвячено храмовий комплекс у Карнаку.
Найвідоміший релігійний переворот — правління Ехнатона (1353–1335 до н.е.), який запровадив культ бога-сонця Атону, переніс столицю до Амарни та наказав знищити імена інших богів. Після його смерті Тутанхамон повернув традиційне багатобожжя.
У загробному світі мертвим потрібно було пройти суд — їх серце зважувалося на терезах разом із пером Маат (богині істини та порядку). Якщо серце виявлялось важчим — душа знищувалась.
До поховань додавали шабті — статуетки, які «працювали» замість покійного у потойбіччі. Також використовувались заклинання з «Книги мертвих» — деякі сувої сягали 16 метрів довжини.
Після римського періоду в Єгипті поширюється християнство, зокрема гностицизм (відкриття бібліотеки в Наг-Хаммаді). Після 641 року нашої ери Єгипет був завойований мусульманами — сьогодні більшість населення сповідує іслам, а християни становлять меншість (переважно копти).
Єгипетська мова і письмо
Найдавніші тексти датуються понад 5 000 років тому і написані ієрогліфами — переважно приголосними звуками та окремими знаками для голосних. Згодом з’явився скоропис «ієратика», який використовувався для щоденного письма.
У I тисячолітті н.е. з’являється нова система — «демотика». У християнську добу розвинулась коптська мова, яка поєднала єгипетську граматику з грецьким алфавітом. Сьогодні основною мовою в Єгипті є арабська.
Чому це важливо знати
Давній Єгипет — це приклад довготривалої цивілізації, що впливала на політику, інженерію, медицину, релігію й мистецтво. Її досвід у подоланні криз, централізації влади, міждержавних зв’язках та збереженні культурної тяглості залишається актуальним. Розуміння єгипетської історії поглиблює наше знання про людську цивілізацію загалом і про роль культури у виживанні націй упродовж тисячоліть.
