Міграційна ініціатива Трампа затримується: заборона на в’їзд із десятків країн відкладена через бюрократичну плутанину
Що сталося?
Адміністрація президента Дональда Трампа відклала на невизначений термін виконання указу, який передбачає заборону на в’їзд до США для громадян 43 країн. Указ був підписаний ще 20 січня 2025 року, одразу після інавгурації, і вимагав посиленого контролю над усіма іноземцями, що в’їжджають до Сполучених Штатів, для виявлення потенційних загроз національній безпеці.
Однак до 1 квітня Державний департамент США не подав Трампу остаточного звіту, в якому мали бути прописані рекомендації щодо обмежень. Речниця Держдепу Теммі Брюс підтвердила, що звіт «активно готується», але конкретної дати його подання наразі не існує.
«Ми виконуємо те, що прописано в указі, але це не прямо “заборони на подорожі”. Йдеться про обмеження для країн, які не відповідають стандартам безпеки та перевірки при в’їзді до США», – заявила Брюс.
Зміст указу: хто під загрозою?
У середині березня Білий дім поширив внутрішній меморандум, у якому країни були розділені на три категорії за рівнем обмежень:
1. Повна заборона на в’їзд (11 країн):
- Афганістан, Бутан, Куба, Іран, Лівія, Північна Корея, Сомалі, Судан, Сирія, Венесуела, Ємен
2. Різке обмеження видачі віз (10 країн):
- Білорусь, Еритрея, Гаїті, Лаос, М’янма, Пакистан, Росія, Сьєрра-Леоне, Південний Судан, Туркменістан
(обмеження стосуватимуться туристичних, студентських і частини імміграційних віз)
3. 60-денний термін для усунення недоліків (22 країни):
- Країни Африки, Карибського басейну та Південно-Східної Азії, серед яких Камерун, Чад, Буркіна-Фасо, Зімбабве, Ліберія, Малі, Камбоджа, Вануату та інші.
Їм пропонується надати кращі гарантії безпеки паспортних систем, покращити обмін даними про подорожуючих, припинити продаж громадянств громадянам із санкційних країн.
Контекст: повернення «мусульманської заборони»?
Для багатьох американців цей план нагадує скандальну «мусульманську заборону» 2017 року, яку Трамп запровадив у свій перший президентський термін. Тепер до списку потрапили як знайомі імена (Іран, Сомалі, Сирія), так і нові — з Африки, Південної Азії та Латинської Америки.
Характерною рисою списку є переважання мусульманських або переважно неєвропейських, бідних та корумпованих держав, що знову викликає обвинувачення у расизмі та дискримінації.
Хто ухвалює остаточне рішення?
Указ ще не набув чинності повністю. Його остаточне затвердження залежить від:
- Марко Рубіо, чинного Державного секретаря США (станом на квітень 2025),
- висновків посольств, регіональних бюро та аналітичних служб, які мали оцінити реалістичність загроз та доцільність обмежень для кожної країни.
Багаті бізнесмени або власники спеціальних віз з країн так званого «помаранчевого списку» ще можуть отримати дозвіл на в’їзд — але тільки після особистої співбесіди, повідомляє New York Times.
Офіційна позиція США
Держдепартамент у відповіді DailyMail заявив, що:
«Ми проводимо повний аудит візових програм згідно з Указом №14161 і виконуємо пріоритети адміністрації. Ми не коментуємо внутрішні наради або зв’язки. Наразі немає чого оголошувати».
Геополітичний контекст
Запровадження цієї ініціативи відбувається на фоні:
- ескалації глобальної напруги, зокрема через війну в Україні;
- провалу мирних переговорів між США та Росією;
- заяви Трампа, що «Третя світова війна може легко розпочатися і буде війною небаченої руйнівної сили».
Водночас, президент США стверджує, що він веде перемовини з Росією «для завершення війни», намагаючись подати себе як миротворця на фоні жорсткої міграційної політики.
Чому це важливо знати
Запровадження або навіть загроза масштабної заборони на в’їзд для громадян з 43 країн серйозно впливає на дипломатичні відносини США, репутацію країни як «землі можливостей» та права людини у глобальному контексті. Для союзників Америки — це сигнал про нові критерії «дружби» у зовнішній політиці. Для іммігрантів — про непередбачуваність правил. А для міжнародної безпеки — це ще один доказ того, як внутрішньополітичні страхи трансформуються у зовнішньополітичні бар’єри.
