У вівторок, 13 травня, німецький уряд відкрито закликав Росію зробити «рішучий крок уперед» і направити Путіна особисто на мирні переговори в Стамбулі, заплановані на 15 травня.
Ця заява стала частиною нової хвилі дипломатичної активності європейських держав, які перехоплюють ініціативу в США. Раніше саме Вашингтон був головним посередником у спробах врегулювати конфлікт, але тепер європейські країни беруть цю роль на себе.
Переломний момент настав 10 травня. Чотири ключові союзники України в Європі — Франція, Велика Британія, Німеччина та Польща — вперше діяли разом зі США, щоб висунути Путіну чіткий ультиматум: або Росія оголошує 30-денне повне припинення вогню до 12 травня, або зіткнеться з новими «жорсткими санкціями». Того ж дня лідери цих чотирьох європейських держав прибули з візитом до Києва. Цей крок мав подвійну мету — не лише продемонструвати солідарність з Україною, але й перехопити дипломатичну ініціативу в Кремля, не дозволяючи Росії диктувати умови.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив у Києві: «Якщо Путін справді хоче миру, у нього є шанс це довести».
Незважаючи на цю ініціативу, Москва відповіла у своїй звичній манері. За даними BBC, відповідь Кремля була подвійною: спершу російська армія продовжила нічні обстріли, а потім, 11 травня, Путін запропонував замість негайного припинення вогню — провести «прямі» переговори з Україною саме в Стамбулі 15 травня. Керівник РФ також розкритикував «ультимативний тон» європейців.
Цю пропозицію підкріпив чинний президент США Дональд Трамп. У дописі в соцмережах він закликав Україну «негайно погодитися» на формат Путіна.
Після цього президент України Володимир Зеленський заявив: «Я чекатиму Путіна в Туреччині в четвер. Особисто сподіваюся, що цього разу Росія не буде шукати відмовки».
На думку аналітиків The Economist, оголошення Зеленського має на меті переконати Трампа в тому, що саме Путін є головною перешкодою на шляху до миру.
12 травня, під час зустрічі в Лондоні, міністри закордонних справ Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії та верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики Кая Каллас оприлюднили спільну заяву: «Росія не демонструє жодної серйозної готовності до прогресу. Вона має змінити свою поведінку без зволікань».
У заяві йдеться про плани обмежити здатність Кремля фінансувати війну через скорочення доходів РФ, йдеться про удар по «тіньовому флоту», зниження цінової стелі на нафту та нові обмеження щодо імпорту російських енергоносіїв.
Того ж дня Трамп припустив, що не лише Путін, а й він сам може бути присутній на переговорах у Стамбулі: «Це може бути дуже гарна зустріч. Думаю, обидва лідери будуть там. Я також розглядаю можливість прибути».
Станом на 13 травня Москва офіційно не підтвердила участь Путіна. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив: «Російська сторона готується до переговорів, запланованих на четвер. Більше сказати не можемо».
Незалежно від того, чи відбудеться зустріч Зеленського з Путіним особисто, європейські країни не збираються знижувати тиск. На 16 травня у Римі запланована зустріч військових союзників ЄС для координації підтримки України та посилення європейської обороноздатності.
Чому це важливо знати
Відновлення активної ролі європейських країн у мирному процесі чітко показує, що ЄС прагне більшої самостійності й не хоче, щоб лише США керували переговорами. Рішучий ультиматум Путіну та колективні візити лідерів до Києва — це потужний сигнал для Кремля: Європа може об’єднатися і діяти разом. Водночас президент Зеленський розумно використовує ситуацію, намагаючись показати світові, що саме Росія, а не Україна, є перешкодою для миру. Якщо запланована зустріч у Стамбулі справді відбудеться, вона може стати поворотним моментом у повномасштабній війні Росії проти України та змусити США переглянути свою політику щодо російської агресії.
