Автор переконаний: настав час для США змінити правила гри у світовій економіці, ізолювати Пекін і підтримати його регіональних суперників.
Вірус і підозри щодо лабораторії в Ухані
COVID-19 забрав понад 7 мільйонів життів по всьому світу, зокрема 1,2 мільйона — в США, за офіційними даними ВООЗ. Це робить пандемію найстрашнішою катастрофою для людства після Другої світової війни.
Маккарті акцентує увагу на ключовому факті: в Ухані, де вперше зафіксовано вірус, розташований Інститут вірусології, який проводив дослідження коронавірусів. Особливо небезпечними були експерименти типу gain of function — ті, що штучно підвищують заразність і смертоносність патогенів.
Американські ЗМІ довго ігнорували цей зв’язок, а будь-які запитання про можливе лабораторне походження вірусу таврували як «теорію змови» або навіть прояв расизму.
«Наявність лабораторії в місті-епіцентрі пандемії від початку викликала підозри — чи не йдеться про штучну катастрофу?» — пише Маккарті.
Адміністрація Трампа не лише підтримала цю теорію, але й офіційно визнала її, запустивши вебсторінку Білого дому під промовистою назвою «Lab Leak: The True Origins of COVID-19» («Витік із лабораторії: справжнє походження COVID-19»).
Економічний наступ Трампа: від «Дня визволення» до компромісів
Другий термін Трампа ознаменувався безпрецедентно жорсткими економічними заходами проти Пекіну. 2 квітня 2025 року, проголошеного адміністрацією президента як «День визволення» (Liberation Day), Трамп запровадив шокуючі тарифи у 145% на імпорт китайських товарів. Офіційна мета — «звільнити Америку від економічного впливу Китаю».
Однак ринки відреагували миттєво. Під тиском фінансового сектору та Волл-стріт президент був змушений відступити: мита знизили до 30% терміном на 90 днів, а такі ключові товари, як смартфони й комп’ютери взагалі вивели з-під дії обмежень.
«Якщо “визволення” щось і означає, то це звільнення від економічної сили Пекіну», — наголошує Маккарті, підкреслюючи, що навіть компромісна політика має зберігати свій стратегічний напрямок.
Вразливість Китаю: історичний шанс для перебудови глобальної економіки
Слабкі місця китайського дракона
Маккарті розкриває важливу тенденцію: економіка КНР вже не така непохитна як раніше. Глобальні виробничі ланцюжки, що десятиліттями були зав’язані на Китай, зараз активно диверсифікуються. Виробництво все більше переміщується до альтернативних локацій — Індії, В’єтнаму та інших сусідніх країн, які пропонують нижчі виробничі витрати.
Стратегічна перебудова світової економіки
На думку публіциста, ця ситуація створює для адміністрації Трампа унікальну можливість сформувати нову глобальну економічну архітектуру. У цій системі Китай неминуче втратить своє домінування, а США зможуть стратегічно підтримати його регіональних конкурентів.
«Натомість адміністрація має надати митні пільги країнам, що розвиваються, які водночас є суперниками Китаю та його сусідами», — зазначає Маккарті.
Він пропонує елегантну метафору для цієї стратегії, описуючи її як «економічне соціальне дистанціювання» у відповідь на пандемію. Як світ навчився ізолювати джерела інфекції під час COVID-19, так само міжнародна спільнота має обмежити економічну «заразність» Китаю.
Моральний вимір протистояння: відповідальність за пандемію та дещо більше
Санкції та економічні обмеження ніколи не зможуть повернути життя мільйонам жертв пандемії. Однак Маккарті виводить дискусію на глибший рівень, наголошуючи, що Китайська комуністична партія (КПК) має понести не лише економічну, а й моральну відповідальність за глобальну катастрофу.
Історичний контекст злочинів режиму
«Моральне обвинувачення проти КПК було переконливим ще до COVID — через десятки мільйонів смертей у Китаї, тортури в Тибеті, переслідування уйгурів, меншин і дисидентів».
Публіцист нагадує: COVID-19 став лише останнім у довгому списку злочинів комуністичного режиму. Від Великого голоду до культурної революції, від окупації Тибету до вражаючих своїм масштабом репресій проти уйгурської меншини — історія КПК рясніє епізодами масових порушень прав людини.
Парадокс міжнародної спільноти
Попри очевидні етичні проблеми, Захід та міжнародна спільнота десятиліттями допомагали комуністичному режиму стати супердержавою. Завдяки цьому КНР створила безпрецедентну систему глобального впливу, що контролює ключові ланцюжки логістики, інфраструктуру й виробництво в численних регіонах світу.
Переломний момент для міжнародної політики
Маккарті завершує свою думку потужним риторичним запитанням: «Світ відчув на собі нищівний удар COVID-19. Якщо навіть ця глобальна травма не змусить нас переглянути відносини з Китаєм, то що взагалі здатне це зробити?»
Автор переконаний: пандемія мала стати тим переломним моментом, коли міжнародна спільнота нарешті переосмислить свої відносини з Китаєм. Якщо смерть мільйонів людей не змінила підходу до співпраці з КПК, то виникає закономірне питання — яка ще катастрофа має статися, щоб світ почав діяти?
Чому це важливо знати
Жорстка позиція Трампа щодо Китаю, попри її контроверсійність, відкриває нову фазу глобального протистояння. Це вже не просто торговельна війна — це системне переосмислення міжнародних відносин, де економічна відповідальність нерозривно переплітається з моральною.
COVID-19 як геополітичний вододіл
Пандемія стала не лише медичною катастрофою, але й ключовою геополітичною віхою XXI століття, що прискорила формування нового світового порядку. Вона оголила вразливість глобальних ланцюжків постачання, критичну залежність від китайського виробництва та концентрацію стратегічних галузей в одному регіоні.
Трансформація світової економіки
Якщо політика Трампа буде успішно реалізована, ми побачимо:
- Поступову економічну ізоляцію Китаю
- Активну підтримку його регіональних конкурентів
- Масштабний перерозподіл виробничих потужностей
Ці процеси здатні фундаментально змінити архітектуру світової економіки, повернувши США позицію центрального гравця у формуванні глобальних правил гри.
Українські перспективи
Для України ця трансформація створює вікно можливостей. Як частина євроатлантичної спільноти, Українська держава може суттєво виграти від глобальної переорієнтації виробництва та посилення економічних зв’язків із Заходом.
Ключовим фактором успіху стане здатність українського бізнесу та державних інституцій правильно оцінити нові тренди, адаптуватися до змін на глобальних ринках та запропонувати конкурентні переваги в умовах «економічного дистанціювання» від Китаю.
Стратегічний діалог зі США та їхніми союзниками щодо ролі України в новій глобальній економічній архітектурі має стати пріоритетом для української дипломатії та економічної політики.
