Після перших конструктивних перемовин у Омані США мають унікальний шанс перезапустити відносини з Іраном — але лише якщо адміністрація Трампа відмовиться від старої логіки примусу на користь інструментів довіри та економіки. Про це пише у колонці для The Hill юрист із санкційної політики Мохсен Фаршнешані.

Чому «максимальний тиск» провалився?

Політика жорстких санкцій, запущена Трампом у 2018 році після виходу з ядерної угоди з Іраном (JCPOA), не змогла змінити поведінку режиму. Економіка Ірану зазнала удару, але влада в Тегерані встояла. Ба більше, за словами іранського дипломата Аббаса Арагчі, «відмова від діалогу — це не впертість, а результат досвіду».

Нова формула: бізнес замість погроз

Фаршнешані пропонує новий підхід:

• Цільова санкційна амністія для приватного сектору Ірану (без контактів із структурами, що під санкціями).
• Обмежене відкриття торгівлі як жест доброї волі.
• Інвестиційні дозволи за аналогією з регуляціями щодо Куби.

Цей підхід міг би створити стійкі економічні стимули для зміни стратегічної поведінки Ірану, показати серйозність намірів США та змістити відповідальність за провал діалогу на Тегеран.

Ідеальний момент і незвична можливість

За інформацією автора, Тегеран уже сигналізує готовність до американських інвестицій. Навіть верховний лідер Ірану, за неофіційними джерелами, відкритий до бізнес-контактів зі США — і це безпрецедентна можливість, яку не мав жоден інший американський президент.

«Тільки Трамп має політичний капітал, щоб здійснити такий поворот», — пише Фаршнешані.
«Лише Ніксон, переконаний антикомуніст, міг поїхати до Китаю. Лише Трамп, який наказав убити Солеймані, може почати нову гру з Іраном — і не виглядати слабким».

Архаїчність санкцій у цифровому світі

Автор наголошує: глобальна санкційна система не встигає за технологічним розвитком. В умовах миттєвого фінансового моніторингу, штучного інтелекту й цифрових ринків методи «країна проти країни» вже не працюють.

• Широкі санкції шкодять громадянському суспільству.
• Чорні ринки лише зміцнюють лояльних до режиму олігархів.
• Банки відмовляються від транзакцій навіть для гуманітарних проєктів.

Висновок: або бізнес, або повторення провалу

Фаршнешані закликає адміністрацію Трампа змінити логіку з «залякування» на «інвестування». Такий хід може:

• Зміцнити довіру на початковому етапі перемовин.
• Запустити реальну зміну поведінки без ризику ескалації.
• Створити нову модель зовнішньої політики США в епоху глобального ринку.

Чому це важливо знати

Ця колонка сигналізує про можливу зміну парадигми американської політики щодо Ірану. Якщо Трамп вирішить поєднати бізнес і дипломатию, це стане не лише відходом від застарілих методів санкційного тиску, а й сигналом для інших країн про нову стратегію США. В умовах, коли ізоляція більше не працює, а війна є неприйнятною, економіка може стати новою формою миротворення.