Атлантизм – це не просто концепція тісного співробітництва США та Європи, а ідеологія, яка формувала повоєнний світовий порядок. Вона виникла як система економічної та військової взаємодії, що мала забезпечити стабільність та протидію тоталітаризму. Проте у XXI столітті, особливо з приходом Дональда Трампа, ця система почала давати тріщини.
Історія Атлантизму: що це таке?
Після Другої світової війни США взяли на себе роль лідера західного світу, створивши три основні стовпи Атлантичного співробітництва:
- План Маршалла – масштабна економічна допомога Європі.
- Бреттон-Вудська система – стабілізація світової економіки.
- НАТО – військовий альянс для захисту від СРСР.
Ці інституції були не просто практичними інструментами, а й символами спільних цінностей: демократії, вільної торгівлі, міжнародного порядку. Атлантизм сприймався як не тільки геополітичний, а й культурний проєкт, де Європа і США ділили одні й ті ж ідеали.
Чи справді Трамп зруйнував Атлантизм?
Хоча багато хто вважає, що саме Дональд Трамп завдав найбільшого удару по трансатлантичних відносинах, стаття зазначає, що панічні настрої щодо “кінця Атлантизму” існують ще з 1960-х років. Ще Генрі Кіссінджер у 1965 році писав про кризу цього союзу, а у 1973 році запустив “Рік Європи”, щоб зберегти його.
Однак політика Трампа справді виявила ряд слабких місць:
- Підрив довіри до НАТО: він відкрито ставив під сумнів зобов’язання США перед альянсом, змушуючи Європу сумніватися у гарантіях безпеки.
- Торгівельні війни: введення мит на європейські товари руйнувало економічну основу партнерства.
- Руйнування дипломатичних норм: його жорстка риторика щодо союзників, зокрема Німеччини, створювала відчуття непередбачуваності США.
Проте стаття вказує на те, що криза Атлантизму не є унікальним явищем Трампа – вона триває десятиліттями і є скоріше питанням зміни балансу сил у світі.
Що залишиться від Атлантизму після Трампа?
Атлантизм як практичний проєкт поступово втрачає свою роль:
- Економічний центр зміщується в Азію: Китай і Індія стали ключовими гравцями, а Європа і США більше не визначають глобальну економіку одноосібно.
- Різниця в цінностях: на відміну від часів “холодної війни”, де союзники мали спільного ворога, тепер між Європою та США існують значні розбіжності – від соціальної політики до ставлення до багатосторонніх інституцій.
- НАТО змушене змінюватися: у Європі все більше звучать заклики до створення власної армії, що ще донедавна здавалося немислимим.
Проте Атлантизм залишається як ідея – він вигідний тим, хто підтримує існуючі міжнародні інституції. Незважаючи на зміни у глобальному порядку, існує розгалужена мережа організацій, фондів, аналітичних центрів, що підтримують трансатлантичний дискурс.
Чому це важливо знати?
- Кінець беззаперечного домінування Заходу: світ стає багатополярним, і Європа та США більше не є єдиними глобальними гравцями.
- Перегляд ролі НАТО: можливий сценарій, у якому Європа зменшить свою залежність від США у військовій сфері.
- Майбутнє світової економіки: якщо Атлантизм більше не є основою глобального порядку, це означає нові торговельні альянси і перерозподіл впливу.
Висновок
Атлантизм – це не догма, а політичний міф, що трансформується з часом. Дональд Трамп не вбив його, але лише пришвидшив його еволюцію. Найближчими роками Європа та США будуть змушені переглянути свої відносини, оскільки традиційна модель вже не працює.
