Співпраця у сфері ресурсів: стратегічна угода

Як зазначає The Conversation, документ охоплює 57 видів ресурсів, зокрема літій, графіт, уран, цирконій і рідкоземельні елементи — матеріали, що мають вирішальне значення для новітніх технологій, оборонного сектору й енергетичного переходу.

Що саме цікавить США?

За словами д-ра Ґевіна Д. Дж. Гарпера (Gavin D. J. Harper), дослідника з Центру стратегічних елементів і критичних матеріалів Бірмінгемського університету (Birmingham Centre for Strategic Elements and Critical Materials), Україна володіє надзвичайно цінними покладами, оціненими в трильйони доларів. Серед них:

• Рідкоземельні елементи — 17 металів, зокрема скандій (scandium) та ітрій (yttrium), які використовуються в оборонних технологіях, електроніці та поновлюваній енергетиці.
• Літій — основа для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії.
• Графіт — використовується в літій-іонних батареях.
• Марганець — критично важливий для виробництва сталі та батарей нового покоління.
• Цирконій — ключовий компонент у виробництві високотемпературної кераміки.
• Уран — паливо для ядерних реакторів, а також використовується в медицині та промисловості.

Частина цих покладів – на тимчасово окупованих Росією територіях — йдеться, зокрема, про літій, титан, графіт і рідкоземельні елементи.

Чому ці ресурси критично важливі для США?

США прагнуть забезпечити незалежність від Китаю, який нині контролює:

• 60% глобального постачання критичних матеріалів;
• 85% обсягів їхньої переробки — так званий «серединний етап» («mid-stream processing»).

За словами Гарпера, мова йде не лише про доступ до сировини, а й про економічну можливість контролювати ланцюги створення вартості.

«Багато з цих матеріалів — основа технологій майбутнього», — пояснює дослідник.
«США хочуть гарантувати безпеку постачання і закріпити економічні переваги».

Ці елементи потрібні для:

• виробництва електромобілів,
• вітрових турбін,
• сонячних панелей,
• акумуляторів і систем зберігання енергії.

Виклики для реалізації угоди

Угода відкриває нові можливості, але реалізувати її буде непросто:

• Війна триває в районах, де зосереджені головні поклади.
• Зруйнована інфраструктура ускладнює логістику та транспортування.
• Бракує точних геологічних даних щодо реальних обсягів покладів.
• Частина родовищ потребує інноваційних технологій видобутку, які ще не комерціалізовані.

«Розробка нових шахт та супутньої індустрії займає роки, а іноді десятиліття, — зазначає Гарпер. —
Термін реалізації таких проєктів виходить за межі політичних циклів».

Переробка замість видобутку: надземні джерела

Окрім природних покладів, Україна є значним імпортером нових і вживаних електромобілів. Це відкриває перспективи для створення галузі «надземного видобутку» через:

• переробку батарей,
• відновлення компонентів з електроніки,
• повторне використання критичних матеріалів.

«Це дає шанс уникнути складнощів, пов’язаних із гірничою справою, і розвивати циркулярну економіку», — зазначає Гарпер.

Геополітичні аспекти: моральні дилеми і стратегія

Незважаючи на стратегічну важливість угоди, переговори були складними і місцями суперечливими. Гарпер звертає увагу на те, що США, підписавши Будапештський меморандум 1994 року, зобов’язалися:

• поважати незалежність і кордони України;
• утримуватися від економічного тиску.

«З огляду на кризовий стан, у якому перебуває Україна, певні аспекти переговорів сприймалися як такі, що суперечать духу меморандуму», — наголошує дослідник.

Втім, Київ зрештою погодився на оновлені умови. Угода може стати основою довгострокового партнерства, якщо:

• Україна збереже контроль над ключовими територіями;
• буде забезпечено стабільність для інвесторів.

Чому це важливо знати

Ця угода є не просто торговельним контрактом. Вона змінює глобальну карту впливів у сфері критичних матеріалів — галузі, що визначатиме технологічне та економічне майбутнє. Від її реалізації залежить:

• чи зможе Україна перетворити ресурсний потенціал на індустріальне відродження;
• чи вдасться США зменшити залежність від Китаю і сформувати нову архітектуру поставок стратегічної сировини;
• чи витримає ця співпраця випробування безпекових, політичних та етичних обставин.