DeepSeek як “момент Супутника”: чи США самі підривають власну перевагу в AI? – Phys.org
Коли Китай презентував модель штучного інтелекту DeepSeek, яка зрівнялася або навіть перевершила кращі розробки Кремнієвої долини, це стало «моментом Супутника» для США. Подібно до шоку, який пережила Америка після запуску радянського «Спутника» у 1957 році, DeepSeek оголила вразливість американської переваги в AI.
«Це не революція, але це серйозний еволюційний крок», — визнає автор колонки, професор стратегічного управління з Університету Бата Акіл Бгардвадж.
Китай наступає: від рідкісних металів до освітніх центрів
Китай інвестує у штучний інтелект вже понад десятиліття. Серед його стратегічних кроків:
- Закріплення контролю над родовищами рідкоземельних металів: у 1993 році США і Китай видобували по ⅓ світового обсягу, а у 2011-му Китай контролював вже 97%.
- Активне повернення додому китайських фахівців, які здобули освіту в США — через пільги, житло, освіту для дітей і спрощене регулювання.
- Створення власних AI-шкіл і інститутів — інфраструктура зростає всередині країни.
Що роблять США — і в чому ризикують помилитися
Американська відповідь наразі полягає у стримуванні поширення критичних технологій:
- Експортні обмеження на інтегральні мікросхеми (IC) — зокрема до країн-суперників (Китаю), тоді як союзники на кшталт Канади, Нідерландів і Великобританії мають вільний доступ.
- Система «дружні / нейтральні / ворожі» країни — доступ до американських даних, технологій та центрів обробки даних залежить від геополітичної лояльності.
- Обмеження на співпрацю з університетами в “нейтральних” країнах — як у випадку Індії чи Сінгапуру.
Проте, на думку Бгардваджа, такі дії ризикують підірвати головну перевагу США — здатність приваблювати найталановитіших людей з усього світу.
Людський капітал як фундамент інновацій
Американська інноваційність — це не лише про технології, а про екосистему, яка:
- Заохочує конкуренцію і участь людей із різних країн і контекстів.
- Гарантує захист інтелектуальної власності.
- Фінансує освіту й науку, особливо аспірантські програми.
- Дозволяє сумніви й критику, що сприяє радикальним ідеям.
«США приваблюють інженерів і підприємців з Індії, Китаю, Росії, Африки. Їхній внесок в інновації — непропорційно високий», — наголошує Бгардвадж.
Однак нині уряд Трампа розглядає:
- Візові обмеження, які можуть знизити потік талановитої молоді.
- Скорочення фінансування вишів, що вже змусило багато університетів обмежити набір аспірантів.
Це схоже на експорт людського капіталу до інших країн, як показує приклад Великобританії, яка після візових змін у 2024 році втратила чимало заявників.
Інституційна різниця: інновації проти імітацій
Кремнієва долина залишається джерелом радикальних проривів, а Китай — ефективним копіювальником і оптимізатором. Причина — в інституційній структурі:
- США: права, конкуренція, відкритість до ризиків.
- Китай: авторитаризм, захист статусу-кво, слабка правова охорона інтелектуальної власності.
«Китай поки не здатен випередити Кремнієву долину в радикальних інноваціях, бо не має достатньо відкритого середовища для творчого мислення», — зазначає Бгардвадж.
Диверсифікація як запорука перемоги
Нобелівський лауреат Герберт Саймон, один із засновників досліджень AI, писав:
«Ймовірно, будь-який напрямок розвитку — хибний. Тому добре, коли різні люди досліджують різні напрямки».
Справжня перевага полягає в диверсифікації ідей та джерел знань. Для цього потрібні:
- Вчені з різним досвідом.
- Студенти з різних країн.
- Відкрите фінансування досліджень.
- Толерантність до помилок і спроб.
Чому це важливо знати
У гонці за штучним інтелектом вирішальним чинником виявляється не лише кількість мікросхем, а кількість мозків, які можуть створити нове. США десятиліттями перемагали завдяки інституційній привабливості для талантів — і саме зараз цю перевагу можуть втратити через короткозору політику.
Парадоксально, але виграти гонку AI можна лише за умови збереження і примноження людського інтелекту, а не через контроль і обмеження. І тут США ризикують підрізати власні крила.
