Денис Шмигаль: «Україна готова до вступу в ЄС у 2026 році»
Денис Шмигаль: «Україна готова до вступу в ЄС у 2026 році»
Попри щоденні російські атаки, Україна продовжує розбудовувати європейську державу. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у своєму ексклюзивному інтерв’ю французькому L’Express розповів, як уряд поєднує оборону з реформами і чому Київ планує завершити технічну підготовку до вступу в ЄС вже до 2026 року.

За три роки масштабної війни Україна не просто вистояла — вона змінилася. Шмигаль, який очолює уряд із березня 2020 року, керує не лише процесами, що пов’язані з опором агресору, а й масштабною «відбудовою в реальному часі». Від енергетичних мереж до шкіл, від портів до сільськогосподарських земель — усе це доводиться відновлювати під час бойових дій. Потреби на відновлення України протягом наступного десятиліття мають скласти 524 млрд доларів, йдеться в оприлюдненому в лютому звіті Світового банку, уряду України, Єврокомісії і ООН
Путін грає в театр переговорів
Чи готовий російський диктатор до справжніх переговорів? Шмигаль не залишає місця для ілюзій:
«Кожної ночі, кожного дня армія Путіна продовжує атакувати українське населення та інфраструктуру країни. Дрони, ракети, планеруючі бомби… Інтенсивність війни не спадає. Путін грає подвійну гру: говорить про переговори, надсилає делегації, але це лише театр».
Стратегія Кремля, за словами прем’єра, проста: затягувати час, щоб захопити більше території. Російські війська просуваються по 100-200 метрів щодня, прагнучи повністю окупувати Донеччину та частини Запорізької, Херсонської і навіть Сумської областей.
Рецепт тиску на агресора теж зрозумілий: відсіч на фронті плюс економічні санкції. «Поки Росія матиме можливість фінансувати війну, вона продовжуватиме воювати», — наголошує Шмигаль.
Він закликає повністю відключити російські банки від SWIFT (зараз половина з них досі працює з доступом до SWIFT), посилити санкції проти так званого «тіньового флоту» і торгівлі зрідженим газом.
300 мільярдів доларів: від заморожування до конфіскації
Найгостріше питання — доля $300 мільярдів заморожених активів російського Центробанку. Шмигаль ставить просте запитання:
«Спочатку всі цивілізовані країни заморозили російські активи — це було політичне, а не юридичне рішення. Чому не зробити ще один крок?»
США вже конфіскували $5 мільярдів, але Європа, де зосереджено левову частку активів, гальмує такі ж дії через опозицію Франції та Німеччини. Українська пропозиція: створити міжнародну комісію з компенсацій та спільний фонд відновлення, яким керуватимуть країни-учасники.
Але навіть $300 мільярдів не покриють усіх збитків. Тому Шмигаль пропонує запровадити після війни спеціальні митні збори на російський імпорт — ці кошти також надходитимуть до фонду компенсацій.
П’ять пріоритетів негайної відбудови
Україна не чекає завершення війни — відбудова йде паралельно з обороною. Шмигаль визначає п’ять невідкладних напрямів:
Енергетика — відновлення електромереж і генеруючих потужностей. Франція стала головним партнером у цій сфері.
Розмінування — найнебезпечніший виклик. Росія навмисно мінує цивільні об’єкти: дитячі майданчики, житлові будинки, навіть електроопори.
«Коли наші електрики виїжджають на ремонт, дехто гине від вибухів мін», — розповідає прем’єр. В Україні працює 4 тисячі саперів, але потрібно понад 10 тисяч.
Житло — зруйновано або серйозно пошкоджено понад 13% житлового фонду країни.
Соціальна інфраструктура — 16% медичних закладів і стільки ж шкіл, коледжів та університетів потребують відновлення.
Мале підприємництво — створення умов для бізнесу, щоб українці, які втратили роботу, могли заробляти й не покидали країну назавжди.
2026 рік: реальна дата вступу до ЄС
Попри війну, Україна не згорнула європейську інтеграцію. Навпаки — прискорила її. «90% населення підтримує вступ до ЄС», — нагадує Шмигаль. Переговори вже розпочалися щодо перших трьох кластерів (розділів), ще три очікуються до кінця року.
Головне досягнення:
«Ми реалізували понад 80% зобов’язань перед Брюсселем, а в боротьбі з корупцією — понад 95% стандартів». Технічна підготовка має завершитися до 2026 року.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обережно говорить про 2030-й, але український уряд налаштований амбітніше:
«Ми сподіваємося на політичне рішення про вступ одразу після завершення війни».
Відповіді на європейські побоювання
Чи загрожує українська сільгосппродукція європейським фермерам? Шмигаль наводить статистику: ЄС імпортує агропродукції з Бразилії на €17 мільярдів, зі США — на €16 мільярдів, а з України — лише на €13 мільярдів. «Це всього 6% від усіх агроімпортів ЄС — жодної загрози немає», — зазначає він.
Більше того, українська продукція годує 400 мільйонів людей у світі, а потенційно може забезпечувати до 600 мільйонів — переважно в найбідніших регіонах.
«Це означає менший міграційний тиск на кордони ЄС», — додає прем’єр.
Стратегічне партнерство зі США
Підписана у травні угода зі Сполученими Штатами створює спільний інвестиційний фонд з рівним фінансуванням від обох країн. Цікава деталь: вартість майбутньої американської військової допомоги зараховуватиметься як внесок до фонду.
Гроші підуть на розвиток стратегічних галузей — від гірничодобувної промисловості до видобутку рідкоземельних елементів. Прибуток реінвестуватиметься протягом 10 років, після чого ділитиметься порівну. «Дуже вигідна угода, сподіваємося укласти подібні з Францією», — коментує Шмигаль.
Україна як майбутній гарант європейської безпеки
Найсміливіша заява прем’єра стосується ролі України в європейській обороні:
«Ми маємо найбоєздатнішу й найдосвідченішу армію в Європі. Після війни готові частково замінити американський контингент українським».
Україна стала випробувальним полігоном для військових інновацій — від дронів усіх типів до штучного інтелекту в оборонних системах.
«За рекордний час ми створили справжню оборонну промисловість і готові до партнерства з європейськими компаніями», — підкреслює Шмигаль.
Його заклик до Європи звучить як попередження: «Програма переозброєння континенту має запрацювати негайно. За рік буде занадто пізно».
Чому це важливо знати
Інтерв’ю Дениса Шмигаля розкриває український підхід до війни та миру: не просто вистояти, а вийти сильнішими. Стратегія уряду поєднує реалістичні оцінки загроз із чітким баченням майбутнього — як для України, так і для всієї Європи.
Особливо важливо розуміти: Київ не просить милостині, а пропонує взаємовигідне партнерство. Від конфіскації російських активів до спільної оборонної промисловості — Україна готова стати не лише споживачем безпеки, а її активним творцем.
Чи реалістичний план Шмигаля? Війна показала: неможливого для України не існує.