На тлі нової хвилі протекціонізму з боку адміністрації Дональда Трампа та погроз відключення Starlink в Україні, у Європі зростає усвідомлення критичної цифрової залежності від США. В інтерв’ю L’Express, італійська економістка та радниця Stiftung Mercator Франческа Брія заявила: «Ми фінансуємо власну цифрову залежність. Європа має усе необхідне, аби це змінити», — пише L’Express.
Головне з інтерв’ю Франчески Брії
1. Технологічне самопошкодження Європи
Європейські інвестори влили 1,3 трлн євро у американські технології — тоді як на підтримку стартапів ЄС було виділено лише 180 млрд євро. Брія називає це «фінансовим самопошкодженням».
«Це не брак талантів — це брак політичної волі та стратегічного інвестування у власне майбутнє», — підкреслює вона.
2. Парадокс Starlink і ASML
Залежність України від Starlink — приклад того, як США можуть використовувати технології як інструмент політичного тиску. Водночас Брія нагадує: монополія голландської ASML на технологію EUV-літографії робить США залежними від Європи в галузі передових чипів.
«Intel не зможе виробляти передові напівпровідники без європейських машин», — зазначає Брія, вказуючи на недовикористаний стратегічний важіль.
3. Потрібна рішуча політика і координація
Франческа Брія пропонує конкретні дії для зменшення залежності від американських технологій:
- Будівництво заводів з виробництва чипів у Дрездені та Ейндговені.
- Перенесення критичних державних сервісів у суверенні хмари на базі відкритого коду.
- Заборона експорту технологій ASML без гарантій винятків з Cloud Act.
- Мобілізація 420 млрд євро з європейських пенсійних фондів на цифровий фонд суверенітету — зокрема для побудови інфраструктури EuroStack.
4. Загроза цифрової колонізації
Зараз ЄС:
- Виробляє лише 9% світових напівпровідників.
- Зберігає 72% даних на американських серверах, що підпадають під дію Cloud Act.
- Змушена чекати у черзі на чипи Nvidia, які першочергово надходять у США.
«Європа ризикує стати цифровою колонією між Вашингтоном і Пекіном», — попереджає дослідниця.
Приховані активи ЄС, які треба активувати
Європа має інструменти для техно-суверенітету:
- ASML — монополіст у EUV-літографії.
- Суперкомп’ютери у Болоньї та Юліху — їх орендують транснаціональні корпорації замість використання на благо ЄС.
- OVHcloud — найбільший європейський хмарний провайдер.
- IMEC у Бельгії — лідер світових напрацювань у сфері мікроелектроніки.
- DMA і GDPR — європейські регуляції, які вже змусили Apple і Meta змінити глобальні практики.
«Європа — не просто ринок. Ми — виробники, інвестори і регулятори. Пора діяти відповідно», — наголошує Брія.
Стратегічні партнери: Південна Корея, Японія, Індія, Бразилія
На думку Франчески Брії, альтернативи США вже існують:
- Samsung і японські виробники матеріалів можуть зменшити залежність від TSMC.
- Індія (Aadhaar, UPI) і Бразилія (PIX) показали, що масштабні цифрові системи можуть працювати без Amazon Web Services.
- Литій Чилі, нікель Індонезії, рідкоземельні з Намібії — можуть допомогти обійти китайську монополію, якщо співпрацювати стратегічно.
Співпраця з Британією: з обережністю, але можливо
Хоча Велика Британія має сильні AI-лабораторії та компанію ARM, вона досі дозволяє США скуповувати перспективні стартапи. Брія пропонує співпрацю там, де інтереси збігаються — наприклад, у сфері квантових технологій.
«Не йдеться про повернення до довоєнної єдності. Йдеться про нову геополітичну реальність», — пояснює вона.
Чому це важливо знати
Європейський технологічний суверенітет — не ідеологічна мрія, а необхідність у новому світі, де цифрова інфраструктура стала зброєю. Брія демонструє: ресурси, таланти і навіть стратегічні важелі вже є — бракує лише рішучості. Якщо Європа й далі фінансуватиме своїх конкурентів, вона втратить не лише інноваційне лідерство, а й політичну автономію. Питання не в тому, чи здатна Європа збудувати власний технологічний шлях — а в тому, чи готова вона взяти на себе відповідальність за своє цифрове майбутнє.
