Нові торговельні угоди Великої Британії з ЄС, США та Індією стали дипломатичним проривом уряду Кіра Стармера, але, як зазначає The New York Times, їхня цінність викликає суперечки. Попри досягнення домовленостей, Лондон був змушений піти на болючі поступки, що свідчить про послаблену позицію країни у постбрекзитному світі.
Три угоди — три компроміси
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про укладення трьох важливих торговельних домовленостей: з Європейським Союзом, Сполученими Штатами та Індією. Однак кожна з цих угод супроводжувалася значними поступками, що підкреслює обмеженість можливостей Великої Британії в умовах сучасної геоекономічної нестабільності.
Аналітик Eurasia Group Муджтаба Рахман прямо зазначив: «Якщо це і є той самий “торт”, про який говорили прибічники Брекзиту, то він зовсім несмачний».
США: угода з Трампом, яка не повертає втраченого
Угода США з Великою Британією стала першою для Дональда Трампа після запровадження ним широких тарифів на торгівлю. Її ключова перевага — зниження мит на британські люксові автомобілі, зокрема Jaguar і Land Rover. Але навіть з урахуванням цього, угода не повертає Великій Британії попереднього статусу, оскільки на більшість товарів все ще діє базове 10-відсоткове мито.
Ціною такого послаблення стали поступки з боку Лондону: Британія відкрила свій ринок для американської яловичини, етанолу та сільськогосподарської продукції.
Як зазначає професор King’s College London Джонатан Портес: «Ми демонструємо, що це не бінарний вибір між США та ЄС. Але Британія має значно обмеженіший набір варіантів, ніж раніше».
ЄС: рибальство в обмін на харчі
Домовленість з Євросоюзом передбачає допуск європейських траулерів до британських вод протягом 12 років. Взамін британські виробники отримують кращі умови для експорту продуктів харчування до єдиного європейського ринку.
Попри позитивний прогноз британського уряду — майже £9 млрд додаткових надходжень щороку до 2040 року — загальний ефект від угоди складе лише 0,2% зростання ВВП. Для порівняння, вихід з ЄС уже коштував країні близько 5,5% ВВП, за даними Center for European Reform.
Індія: позитивний приклад?
На тлі обмежених результатів у відносинах із Заходом, угода з Індією стала певною компенсацією. Вона передбачає зниження мит на британські віскі та джин — позиції, які важко було просунути в рамках ЄС.
Професор Портес визнає: «У часи глобального торгового порядку було правдоподібно вважати, що гнучка Британія з відкритою економікою могла б не гірше почуватися поза ЄС. Але того порядку більше немає».
Геополітична нестабільність і дипломатична складність
Спроба поєднати зближення з ЄС та одночасно зміцнювати союз зі США перетворилася для уряду Стармера на «прогулянку по канату». На фоні агресивної торговельної позиції адміністрації Трампа і жорсткої переговорної лінії ЄС, Лондон опинився «затиснутим» між двома гігантами.
Муджтаба Рахман підкреслює: «Британію стискає дуже меркантилістський ЄС і дуже агресивні США. Це більше не світ для спритного «глобального гравця» з британських фантазій».
Політична критика вдома
Угода з ЄС стала приводом для обурення з боку опозиційних таблоїдів та політиків-консерваторів. The Daily Telegraph назвала її «капітуляцією риболовного флоту». А Борис Джонсон, який сам у 2020 році використовував фразу про «торт і його споживання» для захисту Брекзиту, охарактеризував нову версію угоди Стармера як «однобоку і безнадійну».
Стармер у відповідь наголосив, що зниження бар’єрів на продукти харчування дозволить британським рибалкам більше експортувати до континентальної Європи.
Він також зазначив: «Британія повертається на світову арену. Ми працюємо з партнерами, укладаємо угоди, що зростять економіку і покладуть більше грошей у кишені робітників».
На пресконференції з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Європейської ради Антоніу Коштою прем’єр зробив ставку на новий початок.
«Це новий початок для старих друзів», — зазначила фон дер Ляєн.
Чому це важливо знати
Цей тристоронній пакет угод демонструє, як радикально змінилася геоекономічна реальність Британії після Брекзиту. Обіцяна «глобальна Британія» з її агресивним позиціонуванням у світовій торгівлі натрапила на сувору дійсність: країна середнього розміру має обмежений вплив у світі гігантських торговельних блоків.
Замість домінування у вільній торгівлі Лондон змушений вести переговори з позиції слабшого партнера, приймаючи складні компроміси, які раніше вважалися неприйнятними. Ілюзія повної торговельної автономії розбилася об реальність глобальної геополітики.
Для України цей кейс має особливе значення — він наочно демонструє, що формальний «суверенітет» не забезпечує реальної самостійності, якщо не підкріплений економічною потужністю та стратегічним балансом. У світі, де торгівля стала інструментом геополітики, економічні союзи, попри всі їхні обмеження, залишаються критично важливими важелями впливу та захисту національних інтересів.
