Skip to main content

POLITICO: Безпека в Європі потребує жертв — чи готові громадяни платити ціну?

POLITICO: Безпека в Європі потребує жертв — чи готові громадяни платити ціну?


 |  Андрій Миколайчук  | 

Колонка Катерін де Вріс: Європа озброюється, але без довіри виборців її стратегія може розвалитися – POLITICO

Європейські лідери проводять термінові саміти, домовляються про нові транші допомоги Україні та зростання оборонних витрат. Проте, як попереджає Катерін де Вріс, професорка європейської політики в Університеті Бокконі, без підтримки громадян усе це може зійти нанівець. А європейці — все менш схильні погоджуватись на скорочення соціальних витрат заради танків і винищувачів.

«Озброєння континенту коштує дорого. Громадяни мають не лише розуміти, а й прийняти ці фінансові жертви», — зазначає де Вріс.


Після Трампа — самостійність або вразливість

Повернення Дональда Трампа на посаду президента США у 2025 році остаточно поставило під сумнів “ядерну парасольку” Вашингтона. І якщо Європа хоче захищати свої цінності та безпеку — вона мусить платити за це сама.

Колишня ставка на НАТО втратила сенс, адже:

  • Трамп прямо погрожує не захищати союзників, які не збільшують витрати на оборону;
  • Він фліртує з Росією, що викликає паніку в Східній Європі;
  • США можуть відмовитись від поставок озброєнь, і це вже змушує ЄС активізувати свою власну військову промисловість.

Zeitenwende: ЄС змінює роль, але риторика відстає від реальності

Десятиліттями європейська інтеграція означала економіку, а не оборону. Тепер усе змінилось — і формується нова реальність, яку де Вріс називає “європейською Zeitenwende” (з нім. — точка зламу):

  • Розпочато спільне фінансування озброєнь;
  • Створюється єдина система закупівель техніки;
  • ЄС більше не хоче бути інституційною тінню НАТО.

Проте за цією інституційною перебудовою немає сильного політичного консенсусу в суспільстві.


Опір виборців: суспільство не готове до “зброї замість шкіл”

Соціологія демонструє, що підтримка європейської оборонної інтеграції слабшає:

  • Євробарометр (2023): лише 60% підтримують фінансування поставок зброї.
  • eupinions / Bertelsmann Stiftung:
    • Іспанія: підтримка оборонної інтеграції впала з 92% (2022) до 83% (2024).
    • Франція: з 87% до 71% за той самий період.
  • ECFR (2024): більшість у Франції та Італії виступають проти збільшення оборонних витрат, якщо це буде за рахунок медицини та освіти.

Ці дані ще до нових пакетів жорсткої економії. У 2024 році ЄС скоротив витрати на ключові програми більш ніж на 1 млрд євро та анонсував ущільнення бюджету ще на понад €100 млрд, щоби скоротити дефіцит.


Ризик: зростання популістів і проросійських сил

«Виборці вже відчувають себе забутими після років скорочення соціальних витрат», — пише де Вріс.
«Обурення з приводу високих оборонних витрат може зіграти на руку проросійським правим популістам».

У 2024 році такі сили посилили позиції у Франції, Португалії, Австрії та Бельгії. Їхній подальший успіх загрожує самому стратегічному курсу ЄС, як це вже відбувається у США.


Що робити: потрібна чесна розмова з суспільством

Авторка наполягає: без прозорого пояснення “чому це потрібно” — нічого не вийде. Європейцям треба донести:

  1. Що на кону — власна безпека, а не допомога третім країнам.
  2. Що жертви будуть, але це вибір на користь свободи.
  3. Що відсутність рішень призведе до ще більших витрат — політичних, економічних і людських.

«Без чесного діалогу про компроміси, європейські амбіції у сфері безпеки можуть бути знищені на виборчих дільницях», — попереджає де Вріс.


Чому це важливо знати

У нових реаліях геополітики, де США все частіше залишають Європу саму, континент має ухвалити найболючіше рішення покоління: чи готові європейці платити за свободу?
Якщо відповідь — ні, тоді курс на стратегічну автономію та підтримку України може бути згорнутий. Якщо — так, то Європа вперше з 1945 року перетвориться на справжню військову силу, здатну не лише оборонятись, а й формувати глобальний порядок.

Поділитися статтею