Йдеться про нову лінію з виробництва високоефективної вибухівки, яка має зміцнити боєздатність російської армії на фронті в Україні, пише Newsmax.
Новий завод з’явиться на базі Бійського олеумного заводу, що розташований біля міста Бійськ у Сибіру, за 3 тисячі кілометрів від Москви. Це — поза досяжністю більшості українських дронів, які останнім часом били по об’єктах російського ВПК.
Підприємство належить державній оборонній компанії імені Я. М. Свердлова, яку Рада Європейського Союзу внесла до санкційного списку у 2023 році за пряме постачання вибухових речовин для збройних сил РФ у війні проти України. Будівництво просувається активними темпами: за інформацією конфіденційних джерел Reuters, низка виробничих об’єктів уже перебуває на фінальній стадії завершення.
RDX чи HMX: про яку вибухівку йдеться?
Аналіз документації вказує, що річна потужність нового заводу становитиме 6 000 тонн високобризантної вибухівки — обсяг, достатній для спорядження приблизно 1,28 мільйона снарядів типу OF-29. Основні технічні характеристики свідчать про виробництво RDX (гексоген) — вибухової речовини, що широко застосовується в бойових частинах артилерійських систем, ракет та авіаційних боєприпасів. Альтернативно може йтися про HMX (октоген) — ще потужнішу, але менш стабільну в зберіганні речовину.
У технічних специфікаціях вжито код GOST RV 1376-001-2006, який згідно з інструкціями Мінпромторгу РФ 2014 року відповідає RDX. У проєктній документації також передбачено виробництво уротропіну та зберігання азотної кислоти — ключових хімічних прекурсорів для синтезу вибухових речовин класу нітрамінів, до яких належать і RDX, і HMX.
Стратегічне значення: війна артилерій і снарядів
За оцінками західних оборонних експертів, російська перевага в обсягах артилерійських боєприпасів стала вирішальним фактором на полі бою. За даними українського Головного управління розвідки (ГУР), у 2024 році Росія виготовила близько 2 мільйонів артилерійських снарядів калібру 122 мм та 152 мм, а також імпортувала ще 2,7 мільйона снарядів із Північної Кореї.
Проте, за словами Джека Вотлінга (Jack Watling), старшого наукового співробітника Royal United Services Institute (RUSI), значна частина північнокорейських боєприпасів виявилася низької якості.
«Збільшення обсягів високобризантної вибухівки, придатної для спорядження боєприпасів, критично важливе для здатності Росії продовжувати війну», — зазначив він у коментарі Reuters.
Згідно з розрахунками Томаса Клапетке (Thomas Klapoetke) з Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана (Ludwig Maximilians University in Munich), нова виробнича потужність дозволить наповнити бойові частини 1,28 мільйона осколочно-фугасними снарядами типу OF-29 — стандартного 152-мм далекобійного боєприпасу, який активно використовується російською артилерією.
Інфраструктура й хід будівництва: підтверджено супутниками
Аналіз супутникових знімків від провідних космічних операторів — Planet Labs, Maxar Technologies, Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA) та Airbus Defence and Space — візуально підтверджує масштабне будівництво на площі щонайменше 0,7 квадратних кілометра. Як встановило Reuters, у вересні 2023 року на місці почалась вирубка лісу — на знімках видно розкидані колоди.
Інфраструктурний комплекс включає:
- Принаймні 20 об’єктів: виробничі корпуси, склади, захисні укриття, підземні тунелі;
- Розширену залізничну гілку для транспортування сировини та продукції;
- Новий паркінг на 2 500 м² — постійно заповнений, згідно зі знімками;
- Виконання внутрішніх оздоблювальних робіт, включаючи встановлення меблів і полімерного покриття для підлоги (серпень 2024 року).
Згідно з тендерною документацією, проєкт фінансується зі спеціального урядового фонду для пріоритетних проєктів і надзвичайних ситуацій на суму 15,5 млрд рублів (≈ 189,26 млн доларів США). Роботи розпочались у 2023 році, а завершення заплановане до кінця 2025-го.
Затримки, терміни, політичний контекст
На початку 2024 року тодішній міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу під час зустрічі з керівництвом Бійського олеумного заводу (BOZ) заявив про затримку будівельних робіт на шість місяців через проблеми з проєктною документацією. Відеозапис цієї зустрічі був опублікований на офіційному Telegram-каналі Міністерства оборони РФ. Шойгу не уточнив, які саме об’єкти будівництва зазнали затримки, а також не назвав нову дату завершення робіт.
Водночас, за словами джерела, близького до проєкту, з літа 2024 року на майданчику розпочався інтенсивний етап будівництва. На об’єкт прибули численні вузькопрофільні фахівці та керівники вищої ланки («всілякі великі шишки»), а служба безпеки фіксувала черги працівників на контрольно-пропускних пунктах.
За оцінкою експерта з вибухових речовин Томаса Клапетке, після завершення будівництва і монтажу всієї необхідної інфраструктури виробництво може стартувати вже за 6–10 тижнів, за умови відсутності серйозних технічних труднощів.
Reuters не вдалося встановити, чи проєкт на цей момент іде за оновленим графіком.
Військова спрямованість: прямі докази
Хоча в документації немає прямої згадки про військове призначення продукції, всі ознаки вказують саме на оборонне виробництво:
- проєкт веде оборонна компанія;
- замовник — Міноборони РФ;
- вибухівка призначена для боєприпасів, які вже використовуються в Україні (артилерія, ракети, авіабомби).
Українські джерела офіційно не прокоментували будівництво, але аналітики відзначають: за оцінками генерала Крістофера Каволі (Christopher Cavoli), РФ зможе виробляти до 250 000 снарядів на місяць — утричі більше, ніж США та ЄС разом.
Чому це важливо знати
Завод із виробництва високобризантної вибухівки у Бійську є стратегічною інвестицією російського військово-промислового комплексу у довготривале ведення повномасштабної війни проти України. Його запуск має критичне значення для оборонної промисловості РФ, оскільки дозволить зменшити залежність від імпорту вибухових речовин попри санкції та міжнародні обмеження.
Успішне введення об’єкта в експлуатацію може частково усунути ключове «вузьке місце» в ланцюгу виробництва боєприпасів, що наразі змушує РФ покладатися на низькоякісні боєприпаси з Північної Кореї.
Цей проєкт потенційно змінює баланс сил на східноєвропейському фронті, створюючи серйозні стратегічні виклики для України та її західних союзників. Ситуація ускладнюється на тлі того, що американська підтримка залишається обмеженою — з моменту інавгурації президента Дональда Трампа не схвалено жодного нового пакету військової допомоги Україні.
