У своїй статті для The Hill професор Волтер Клеменс, відомий дослідник політики та автор книги “The Republican War on America: Dangers of Trump and Trumpism”, попереджає: президент Дональд Трамп нав’язує США модель влади, яка нагадує гобсівське “становище природи” — анархію, де життя є «самотнім, бідним, огидним, жорстоким і коротким».
Автор посилається на класичну політичну філософію Томаса Гоббса — зокрема на ідеї, викладені в “Левіафані” (1651). Гоббс стверджував, що лише абсолютна влада суверена може запобігти хаосу та міжусобній війні. Але у виконанні Трампа ця влада не забезпечує захисту, а веде до руйнації державних інституцій і повернення до варварства.
«Трамп діє так, ніби він — всезнаючий і всемогутній суверен, не обмежений ані Конституцією, ані Конгресом, ані судами. Все, що він робить — автоматично законне і виправдане», — пише Клеменс.
«Уряд бензопилою» і хаос замість рівноваги
Клеменс критикує створений Трампом Департамент ефективності уряду, який фактично перетворився на інструмент демонтажу державних функцій під приводом “оптимізації”.
«Замість покращення людських інституцій — їх каструють бензопилою», — іронізує автор.
До критики долучається й колумністка The Washington Post Кетрін Ремпелл, яка у своїй статті запитала: «Хто скаже Трампу, що він голий?» — вказуючи на мовчазну лояльність оточення президента після обвальної торговельної війни, яка спричинила найгірше падіння ринку з часів Другої світової.
Руйнування соціального контракту
Клеменс наголошує, що в США завжди існував політичний і моральний консенсус: влада має не лише захищати життя, а й забезпечувати гідне життя для всіх — через інклюзію, рівність і підтримку. Цей курс започаткував ще Авраам Лінкольн, а найбільше його реалізував Франклін Рузвельт, підписавши низку законів про соціальну справедливість, включно з Актом Рендольфа-Шепарда (1936), що гарантував пріоритет закупівель продукції, виготовленої незрячими.
«Трамп і його не обраний помічник Ілон Маск знижують суспільне благополуччя замість того, щоб його підвищувати», — стверджує професор.
Диктатура абсурду та страх
У заключному пасажі Клеменс вдається до драматичної алюзії на Макбета:
«Життя перетворилося на “жалюгідного актора, що пнеться й верещить свою годину на сцені … це казка, яку розповів ідіот, повна шуму та люті, і не означає нічого”».
За його словами, «ідіотом» тепер виступає американський «суверен» — Трамп, і його некомпетентні виконавці, які лише підсилюють руйнівний ефект його рішень.
Чому це важливо знати
Ця колонка — не лише філософське порівняння. Це попередження: США перебувають на межі інституційного колапсу, спричиненого концентрацією влади в руках однієї особи. Повернення до гобсівського хаосу означає кінець конституційного ладу, підрив системи стримувань і противаг, і деградацію держави як гаранта безпеки та справедливості. Автор закликає до негайної політичної рефлексії — поки не стало запізно.
