Попри невдалу спробу Дональда Трампа переконати Володимира Путіна погодитися на 30-денне перемир’я, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер продовжує просувати ідею міжнародної миротворчої місії для забезпечення можливого припинення вогню в Україні.

«Коаліція волі»: амбітний план Лондона

У четвер у британському місті Нортвуд відбудеться зустріч європейських військових лідерів, організована урядом Стармера. Її мета — детально опрацювати створення так званої «коаліції волі», яка могла б забезпечити дотримання потенційного перемир’я.

Путін категорично відкинув пропозицію припинення вогню, висунувши вимоги, які Київ і Захід вважають неприйнятними: повне припинення військової допомоги Україні та припинення обміну розвідданими. США, зі свого боку, не готові давати жодних гарантій щодо розміщення миротворчого контингенту.

Втім, Велика Британія та Франція продовжують наполягати на створенні миротворчої сили, яка могла б стати бар’єром між Україною та Росією після досягнення перемир’я.

Чи є реальні шанси на миротворчу місію?

Наразі немає чіткої моделі того, як виглядатиме така миротворча місія. Обговорюються різні варіанти:

• «Сила запевнення» (Reassurance Force) чисельністю 30 000 військових
• Більш масштабна миротворча операція, що може налічувати до 100 000 військових

Проте існують критично важливі питання, які залишаються без відповідей:

• Чи матимуть британські та французькі військові право застосовувати силу проти російських військових?
• Як довго союзники зможуть підтримувати таку місію?

Як пояснює Марина Морін із King’s College London:

«Європейські партнери не мають чіткої стратегії. Можна говорити «підтримуватимемо Україну стільки, скільки потрібно», але ці слова нічого не означають, якщо немає ресурсів для цього».

Брак ресурсів: чи готова Британія до нової місії?

Незважаючи на заплановане збільшення військових витрат, британська армія стикається з нестачею ресурсів. Міністр оборони Джон Хілі ще минулого року визнав, що армія Великої Британії «не готова до війни» і потребує оновлення запасів та модернізації.

Колишній британський міністр оборони Бен Воллес застерігає:

«Зараз Путін і Трамп ведуть переговори, фактично ігноруючи Європу. А саме Велика Британія та ЄС стали основними гарантами допомоги Україні».

Що далі?

Офіційні особи в Лондоні наполягають, що підтримка Києва повинна бути довгостроковою. Фінляндія, Франція та Німеччина також підтримують ідею миротворчої місії, хоча поки не пропонують чіткої моделі її реалізації.

Тейя Тілікайнен, директорка Європейського центру протидії гібридним загрозам, пояснює:

«Це не означає, що британські війська залишатимуться в Україні десятиліттями. Але міжнародна присутність має бути стабільною, щоб забезпечити стійкий мир».

Проте всі ці дискусії поки що ведуться без головних гравців – США та Росії. Поки Вашингтон та Москва не знайдуть спільної мови, британські військові планувальники можуть лише чекати, коли їх впустять до переговорного процесу.

Чому це важливо знати?

Британія намагається відігравати активнішу роль у забезпеченні майбутнього миру в Україні, створюючи коаліцію волі для можливої миротворчої місії. Проте без чіткої військової стратегії, достатніх ресурсів та участі США цей план залишається під питанням.

Україна, зі свого боку, потребує конкретних гарантій безпеки, а не просто обіцянок про підтримку. Якщо Захід не зможе виробити реальну стратегію, Київ може залишитися наодинці в боротьбі з агресором.