Папа Франциск помер у понеділок, 21 квітня 2025 року, у віці 88 років у своїй резиденції в Домі святої Марти у Ватикані. Як повідомляє Daily Mail з посиланням на італійські медіа (Corriere della Sera, La Repubblica, La Stampa), понтифік прокинувся близько 6:00 ранку за місцевим часом, відчув раптове погіршення стану близько 7:00 і за півгодини помер від масивного мозкового крововиливу. За словами лікарів, причина смерті не пов’язана з двобічною пневмонією, яка привела його до госпіталізації у лютому.
Смерть Папи настала лише через місяць після його виписки з лікарні, де він провів 38 днів. Попри прогнози медиків щодо потреби в двомісячному відновленні, Франциск зберіг активний графік і напередодні смерті востаннє з’явився на публіці, привітавши вірян у День Воскресіння Господнього — Великдень 20 квітня.
Упродовж 50 хвилин того дня Папа пересувався площею Святого Петра у своєму автомобілі, вітаючи понад 35 тисяч паломників. Незважаючи на свою ослаблену імунну систему після хвороби, він відмовився від кисневої підтримки — чим, імовірно, піддав себе ризику, зазначають італійські ЗМІ.
Останні години та медичний контекст
У неділю, 20 квітня, Папа востаннє виголосив великоднє благословення Urbi et Orbi з балкону базиліки Святого Петра. Промову частково зачитував його помічник. Зі слів директорa пресслужби Ватикану Маттео Бруні, Папа виглядав втомленим, але усміхненим. За повідомленнями, в день смерті понтифік мав виглядати задовільно: о 6 ранку він прокинувся як завжди, проте о 7:00 сталося раптове погіршення, а о 7:35 — смерть. Офіційно діагноз — церебральний інсульт (геморагічний інфаркт).
Символізм останніх слів і дій
У своєму фінальному публічному зверненні Франциск закликав до припинення воєн — зокрема в Україні та Секторі Газа. Він також зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Вансом 20 квітня — ця коротка зустріч на Великдень стала несподіваним сигналом примирення після довготривалого конфлікту між понтифіком і адміністрацією Трампа через жорстку антимігрантську політику США.
Франциск вручив Вансу три великі шоколадні яйця для його дітей, хоча аудієнцію ще кілька днів тому скасували з міркувань безпеки. Цей жест трактують як останній дипломатичний символ понтифіка, який послідовно виступав проти політики ізоляціонізму й національного егоїзму.
Поховання, дев’ятиденний траур і конклав
Згідно з традиціями Римо-католицької церкви, тіло Папи Франциска буде виставлено у Соборі Святого Петра протягом трьох днів, а поховання відбудеться у базиліці Санта-Марія-Маджоре в Римі. Конклав з обрання нового Папи може бути скликано не раніше ніж через 15 днів після смерті, після завершення дев’ятиденної жалоби. Право голосу матимуть лише кардинали віком до 80 років — таких наразі 138 із 252.
Камерленго, кардинал Кевін Фаррелл, тимчасово виконує обов’язки глави Ватикану з обмеженими повноваженнями. Саме він оголосив про смерть Франциска, додавши:
«З великою вдячністю за його приклад як справжнього учня Господа Ісуса ми передаємо душу Папи Франциска в безмежну, милосердну любов Бога».
Реакція світу
Смерть понтифіка викликала хвилю жалоби по всьому світу:
- Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні сказала в ефірі RAI: «Ми прощаємося з великим чоловіком і великим пастирем. Він був моїм другом і духовним наставником, навіть у найскладніші моменти життя».
- Король Чарльз III висловив співчуття від себе та королеви, підкресливши, що Папа «глибоко торкнувся життя багатьох завдяки своїй турботі про людей і планету».
- Президент Франції Еммануель Макрон написав у X: «Від Буенос-Айреса до Рима Папа Франциск хотів, щоб Церква несла радість і надію бідним. Це прагнення житиме й після нього».
У Парижі дзвони собору Нотр-Дам продзвонили 88 разів — один раз за кожен рік його життя.
Чому це важливо знати
Папа Франциск був не просто духовним лідером понад мільярда католиків — він став моральним орієнтиром глобального масштабу. Його позиція щодо бідності, міграції, екології, війни та справедливості формувала політичну й гуманітарну повістку останнього десятиліття. Його смерть символічно припала на Великодній період — у момент надії на оновлення.
Залишаючи світ у момент потрясінь, Франциск, який намагався змінити Церкву і світ через покору, а не силу, передав наступникам виклик: обрати не лише нового Папу, а й новий вектор віри в епоху криз.
