Китай проводить навчання біля Тайваню: відповідь на слова президента Лая і спроба натиску на США, пише The New York Times

У вівторок, 1 квітня 2025 року, Китайська Народна Республіка розпочала масштабні військові навчання поблизу Тайваню — у відповідь на жорстку риторику нового президента острова, Лая Цін-де, який раніше назвав Китай «іноземною ворожою силою». Це вже друга велика демонстрація сили КНР цього року, але вона має особливо символічний і геополітичний характер — одночасно попередження Тайбею й послання адміністрації Дональда Трампа.

Офіційне повідомлення Пекіна

За словами полковника Ши І, речника Східного командування Народно-визвольної армії КНР, навчання передбачають:

• наближення до Тайваню сухопутних, морських, повітряних і ракетних сил;
• тренування із блокування ключових районів і морських шляхів;
• моделювання ударів по наземних та морських цілях;
• випробування сценарію захоплення повного контролю.

Реакція Китаю на антикитайську стратегію Лая

Китайська влада відкрито пояснила: ці дії є відповіддю на «нестримні провокації з боку адміністрації Лая», як заявила речниця Державного управління у справах Тайваню Чжу Фенлянь.

Йдеться передусім про промову Лая від 13 березня, у якій він:

• вперше офіційно назвав Китай «іноземною ворожою силою»;
• оприлюднив 17 антикитайських заходів, зокрема:
  • відновлення військових трибуналів для справ про шпигунство;
  • посилення контролю над культурними, політичними та релігійними контактами з КНР;
  • розширення контррозвідувального апарату.

Пекін вважає Тайвань частиною своєї території, яку за потреби буде приєднано «силовим шляхом», і такі заяви президента Лая трактуються як випад проти основ китайської політики «одного Китаю».

Тайвань: мобілізація без паніки

Міністерство оборони Тайваню повідомило, що:

• до ранку вівторка 19 китайських військових кораблів перебували поблизу головного острова;
• авіаносець Shandong наблизився до територіальних вод Тайваню.

Прем’єр Чо Чжун-тай підкреслив, що всі дії Китаю перебувають під ретельним контролем з боку збройних сил острова.

Однак фондовий ринок Тайбею продемонстрував спокій: індекс виріс у вівторок, що свідчить про низький рівень паніки серед інвесторів, незважаючи на загрозу ескалації.

«Цього разу політична символіка вийшла на перший план», — зазначив Су Цзицзюнь з Інституту оборонних досліджень Тайваню.
«Китай хоче посилити психологічний тиск, але поки не переходить межу».

Сигнал адміністрації Трампа

Аналітики підкреслюють: Пекін хоче не лише залякати Тайвань, а й сформувати в адміністрації Дональда Трампа уявлення про Лая як “провокатора”.

«Увесь інформаційний супровід навчань орієнтований і на США. Вони хочуть переконати Вашингтон, що Лай — джерело нестабільності, і стримати підтримку Тайваню», — пояснила Аманда Хсяо, аналітикиня Eurasia Group.

Президент Лай прагне зберегти стратегічну підтримку США, і серед іншого вже пообіцяв підвищити військові витрати Тайваню понад 3% ВВП.

Відповідь США: візит до Токіо та нова стратегія стримування

За кілька днів до початку навчань міністр оборони США Піт Гегсет відвідав Токіо для обговорення спільної стратегії з Японією. Він заявив:

«Америка зобов’язується підтримувати потужне, готове й надійне стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні, включаючи Тайванську протоку».

Washington Post повідомила, що Гегсет вже видав внутрішні вказівки Пентагону — зосередити ресурси на недопущенні китайського вторгнення на Тайвань.

Куди рухається конфлікт?

За оцінкою Вень-Ті Суна, аналітика Atlantic Council, Пекін діє з обережністю:

«Китай не хоче показати слабкість, але водночас залишає для себе можливість відійти без втрати обличчя. Це помірковане, контрольоване загострення».

Це важливо на фоні загострення торгівельної війни між адміністрацією Трампа і Китаєм. Нові американські мита на китайські товари вже запроваджено у березні, ще більше очікуються цього тижня.

Чому це важливо знати

Ці навчання — не просто ритуальна демонстрація сили. Це геополітичний тест на рішучість адміністрації Трампа, на здатність Лая тримати баланс і на готовність Китаю впливати на ситуацію без прямого конфлікту. Тайвань залишається найнебезпечнішим геостратегічним вузлом на планеті, де зіткнення слів може швидко перетворитися на зіткнення флотів і ракет. Позиція України щодо цього конфлікту має стратегічне значення: обидві країни перебувають під тиском авторитарної наддержави і потребують солідарності західного світу.