The Guardian: ЄС узгодив рекордне збільшення витрат на оборону
The Guardian: ЄС узгодив рекордне збільшення витрат на оборону
Європа готується до переозброєння: ухвалено план на €800 млрд
Лідери Європейського Союзу під час екстреного саміту у Брюсселі погодили масштабне збільшення оборонних витрат. Це рішення прийнято у відповідь на припинення військової допомоги Україні з боку Дональда Трампа, а також намагання адміністрації США змінити підхід до війни.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала це “переломним моментом для Європи та України”, представляючи свій план переозброєння вартістю €800 млрд.
Однак єдність Європи щодо підтримки України була затьмарена позицією Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан відмовився підтримати підсумкову заяву ЄС про Україну, хоча 26 інших лідерів, включаючи словацького прем’єра Роберта Фіцо, “твердо підтримали” документ.
Проєкт заяви, прийнятий без Орбана, містить чітку позицію:
“Не може бути переговорів щодо України без України”, – таким був європейський сигнал у відповідь на намагання Трампа відсунути ЄС на другий план у переговорах із Путіним.
Як фінансуватимуть нову оборонну стратегію
Європейська комісія представила комплексний фінансовий план, що складається з:
- €150 млрд у вигляді кредитів, забезпечених невикористаними коштами бюджету ЄС;
- €650 млрд потенційних інвестицій у сферу оборони за рахунок пом’якшення фінансових обмежень для країн-членів.
Члени ЄС ще мають затвердити механізм кредитування, а також вирішити, наскільки активно використовуватимуть бюджетну гнучкість.
Найбільший тиск зараз спрямований на країни, що досі не досягли цільового рівня витрат на оборону в 2% ВВП (Іспанія, Італія, Бельгія). Новий прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, що його країна отримала “ляпас”, який заслужила через недостатні військові витрати.
Німеччина змінює курс: більше грошей на армію
Одним із найбільш несподіваних результатів саміту став розворот Німеччини. Ймовірний новий канцлер Фрідріх Мерц (CDU-CSU) підтримав зміну “боргового гальма” в конституції, що відкриє шлях для збільшення витрат на оборону.
Чинний канцлер Олаф Шольц також підтвердив, що зростає консенсус щодо перегляду фінансової політики на користь військових витрат.
Цей крок вже викликав сум’яття серед “ощадливих” країн ЄС, які побоюються, що Берлін може знову змінити баланс сил у Європі.
Ядерний захист та нові загрози
Окремою темою саміту стала ідея розширення ядерного стримування. Президент Франції Еммануель Макрон запропонував надати союзникам ЄС захист французького ядерного арсеналу.
Шольц скептично поставився до цього плану, наголошуючи на важливості збереження американської підтримки. Однак Мерц висловив готовність обговорювати питання ядерного захисту з Францією та Великою Британією.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав ідею Макрона, заявивши, що ядерний щит має стати частиною ширшої програми координації європейської оборони.
“Європа втратила багато часу, але сьогодні все дійсно змінилося. Росія програє цю гонку озброєнь так само, як Радянський Союз програв її 40 років тому”, – заявив Туск.
Орбан і політичний розкол в ЄС
Перед самітом Орбан закликав ЄС слідувати прикладу Трампа і вступити у прямі переговори з Путіним. Це викликало жорстку реакцію з боку країн Балтії та Польщі.
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що ЄС має знайти способи ухвалювати рішення без можливості блокування їх однією чи двома країнами.
“Ми надто довго не могли приймати рішення. Час діяти – зараз”, – сказав Науседа.
Чому це важливо знати
Рішення ЄС про рекордне збільшення оборонного бюджету означає, що Європа переходить до самостійної військової політики. Це зменшує залежність від США, які після повернення Трампа до влади демонструють нестабільність у підтримці України.
Попри намагання Орбана блокувати рішення щодо України, Європа залишається єдиною у підтримці Києва, що засвідчили 26 лідерів.
Головні наслідки саміту:
- €800 млрд на оборону – найбільший військовий бюджет в історії ЄС.
- Розширення ядерного стримування – нова стратегія Макрона.
- Фінансова реформа Німеччини – більше витрат на армію.
- Зусилля обійти угорське вето на рішення щодо України.
Це рішення змінює безпекову архітектуру Європи, даючи сигнал як союзникам, так і противникам: ЄС готується до серйозних викликів і більше не покладається виключно на США.