У сучасному світі приблизно 3 000 мов перебувають під загрозою зникнення через колонізацію, глобалізацію, насильницьку асиміляцію, екологічну катастрофу та інші фактори. За даними Комісії з питань мов корінних народів Канади, «жодна корінна мова у країні не є в безпеці — усі вони перебувають на різних стадіях зникнення». На цьому тлі постає ключове питання: чи може штучний інтелект (ШІ) допомогти зберегти ці мови?
Світовий економічний форум зауважує, що більшість великих мовних моделей ШІ навчаються на основі лише 100 із понад 7 000 мов, причому англійська відіграє провідну роль. Це ставить решту мов у маргінальне становище. Постає дилема: чи сприятиме ШІ збереженню мовного різноманіття, чи, навпаки, посилить мовну нерівність?
«Мова в коробці»: проєкт Майкла Раннінг Вулфа
У 2023 році інженер із Північної Шаєнської нації Майкл Раннінг Вулф (Michael Running Wolf) презентував пристрій у вигляді кедрової коробки, який поєднує традиційний дизайн із сучасними можливостями штучного інтелекту. Цей автономний офлайн-пристрій із голосовим інтерфейсом створено для вивчення мови — він працює як «мова в коробці», тобто персональний ШІ-наставник для мовця.
Раннінг Вулф є технічним директором програми First Languages AI Reality в Інституті штучного інтелекту Квебеку. Його мета — створити технології, які допоможуть у відновленні усного мовлення, коли живих носіїв залишилось дуже мало. При цьому ключовою засадою є суверенітет даних корінних народів — контроль громад над власними мовними й культурними матеріалами.
Досвід Філіппін: NightOwlGPT
На іншому боці світу, на Філіппінах, науковиця та політикиня Анна Мей Ю Ламентільйо (Anna Mae Yu Lamentillo) працює над збереженням 9 місцевих мов, багато з яких зникають. Вона створила додаток NightOwlGPT, який перекладає та озвучує тексти цими мовами, розширюючи їхню присутність у цифровому середовищі.
В інтерв’ю авторці статті Ламентільйо зазначила: «Мета нашої команди — забезпечити місце для всіх мов, не лише домінантних, у цифровому світі». Водночас вона попереджає про ризики: «Швидкий розвиток ШІ може повторити колоніальні сценарії. Якщо ми не змінимо тих, хто керує ШІ, — отримаємо нову форму цифрової колонізації».
Африка: відкриті дані та виклики уніфікації
Професор лінгвістики Еммануель Нґуе Ум (Emmanuel Ngué Um) з Камеруну координує команду, яка працює над збором відкритих мовних даних у 31 африканській мові. Їхня праця здійснюється через платформу Common Voice від Mozilla, яка формує багатомовний корпус мовлення для ШІ.
Складність полягає в тому, що багато африканських мов не мають уніфікованих орфографічних або фонетичних стандартів. Постколоніальні зміни зумовили існування кількох паралельних правописів, що ускладнює навчання ШІ.
У листуванні з авторкою статті професор Нґуе Ум наголосив: «ШІ виконує те, що лінгвісти прагнули зробити роками. Це не через брак волі, а через складність мовної реальності в Африці… Якщо ШІ буде розроблений із урахуванням цієї різноманітності, він зможе справді відобразити багатоголосся африканських народів».
Що потрібно для успішної інтеграції
Щоб голосові моделі й автоматичне розпізнавання мовлення працювали з урахуванням діалектів і варіативності письма, розробники мають включати місцеві спільноти до всіх етапів — від збирання даних до навчання моделей. Також критично важливо забезпечити:
- Фінансування локальних ініціатив
- Точні дані для машинного навчання
- Прийняття ШІ громадами як інструмента, а не загрози
Без цього навіть найсучасніші технології ризикують бути ще одним інструментом виключення.
Чому це важливо знати
Штучний інтелект змінює спосіб комунікації та доступ до знань. Якщо він розвиватиметься лише для мейнстримних мов, тисячі спільнот можуть втратити не лише свою мовну спадщину, а й здатність брати участь у цифровому житті. Ініціативи, як у Канаді, Філіппінах та Африці, доводять: ШІ може стати інструментом відродження, якщо розробляється з урахуванням мовної справедливості та цифрової рівності. Це не лише питання лінгвістики — це питання прав, ідентичності та культури в епоху штучного інтелекту.
