Китай оголошує технологічну війну: DeepSeek змінює глобальний баланс у сфері ШІ
Попри скромну вартість розробки — лише 5,6 млн доларів, модель демонструє продуктивність, що шокувала західних лідерів у цій галузі, пише La Tribune.
За словами професора геостратегії Крістофа Стенера (Christophe Stener), ця подія стала «моментом супутника» (Sputnik moment) у галузі штучного інтелекту: аналог запуску СРСР першого штучного супутника в 1957 році, що спричинив нову фазу геополітичного суперництва. Знаковим підтвердженням цієї оцінки став твіт венчурного інвестора Марка Андрісена (Marc Andreessen): «DeepSeek R1 is AI’s Sputnik moment».
Цей крок Китаю вже спричинив обвал на фондовому ринку — капіталізація NVIDIA знизилась на 593 млрд доларів за один день, а Meta AI перейшла в стан «паніки». Сундар Пічаї (Sundar Pichai), генеральний директор Google, відкрито визнав масштаб виклику. Друга версія DeepSeek, анонсована як іще потужніша, очікується найближчим часом.
Політика, стартап і пропаганда: DeepSeek як символ «нового Китаю»
DeepSeek став продуктом не лише технологічного прориву, а й стратегічного курсу. Його генеральний директор Веньфен Лян (Wenfeng Liang) здобув прихильність влади ще під час навчання, захистивши дипломну роботу на тему дешевого алгоритмічного керування відеокамерами для систем спостереження.
Лян став національним героєм у китайських соцмережах як символ технологічного прориву країни. Знаково, що він був запрошений на зустріч із прем’єр-міністром Лі Цяном 20 січня 2025 року, а також брав участь у зустрічі президента Сі Цзіньпіна з Джеком Ма, засновником Alibaba, 17 лютого 2025 року.
1 травня 2025 року голова КНР Сі Цзіньпін особисто оголосив розвиток національного штучного інтелекту «стратегічним пріоритетом» і зустрівся з молодими розробниками.
DeepSeek як виклик західній бізнес-моделі
Модель DeepSeek базується на відкритому коді, доступному за ліцензією MIT, що нагадує модель розвитку таких успішних проєктів, як Linux. Це поєднується з платними API (змішана бізнес-модель), подібно до Red Hat — дистрибутиву Linux із безкоштовними та платними професійними версіями.
Агресивна цінова політика DeepSeek передбачає знижки до 75% у певні години, що різко контрастує з високими витратами на інференцію (обробку запитів) у моделях західних конкурентів.
Це поставило під сумнів економіку «закритих» моделей, побудованих на величезних інвестиціях у дослідження та розробку. У березні 2025 року DeepSeek оголосив прибуток у 200 млн доларів, а західні гравці були змушені екстрено запропонувати полегшені або безкоштовні версії своїх продуктів — OpenAI з моделлю o4-mini та Google з Gemini 2.5 Pro і Deep Research.
DeepSeek і геополітика ШІ: від війни даних до зброї майбутнього
ШІ — це технологія подвійного призначення, потенційно корисна як у цивільній, так і у військовій сферах.
«Хоча такі технології приносять користь суспільству, вони можуть мати жахливу тінь», — застерігає японський експерт Харукі Уено (Dr. Haruki Ueno), підкреслюючи подвійне використання ШІ — від пошуку молекул для охорони здоров’я до біологічної зброї та засобів спостереження.
За даними Інституту дослідження миру в Осло (PRIO), штучний інтелект може вплинути на сам баланс сил у світі. «AI Is Already at War», — стверджує Мішель Флорной (Michèle A. Flournoy), яка вважає домінування США у сфері ШІ питанням національної безпеки та вказує на дилему між необхідністю регулювання та підтримкою інновацій у військових застосуваннях, щоб не допустити домінування Китаю у цій сфері.
ШІ відкриває шлях до ефективнішого використання традиційних озброєнь, інтегрованішого командування на полі бою, завдяки потужній розвідці та новим видам зброї, випробовуваним в Україні та Газі.
У лютому 2025 року Франція та Індія спільно провели Паризьку конференцію, яка завершилася ухваленням декларації про контроль людини над системами зброї на базі штучного інтелекту. Однак ані США, ані Китай не приєдналися до цього документа.
DeepSeek під забороною: Захід реагує
16 квітня 2025 року Комітет з питань КНР (Select Commitee on RPC) у Конгресі США опублікував звіт із промовистою назвою: «Викриття новітнього інструменту КПК для шпигунства, крадіжок і підриву обмежень експортного контролю США». Після цього США, Австралія, Південна Корея, Тайвань та кілька європейських країн заборонили використання DeepSeek у державному секторі через ризики, визнані CSIS (Центром стратегічних і міжнародних досліджень) та Конгресом США. У Франції оцінку проводить CNIL (Національна комісія з інформатики і свобод).
Журналісти виявили, що в англійській та китайській версіях DeepSeek наявна цензура. Наприклад, Цзян Лі (Jiang Li), журналістка Deutsche Welle, з’ясувала, що у відповідь на питання про події на площі Тяньаньмень, Тибет, пандемію COVID-19 або Тайвань, відповіді іноді зникають і замінюються повідомленням: «Поговорімо про щось інше».
Чому Китай має перевагу?
Розвиток ШІ потребує п’яти технічних ресурсів та фінансування:
- Спеціалізовані процесори: Huawei розробила чіп Ascend910, який конкурує з процесорами NVIDIA, обходячи американське ембарго.
- Розробники ШІ: Престижні університети Пекіну і Цінхуа готують фахівців світового рівня, як-от Ло Фулі (Luo Fuli), яку називають «вундеркіндом ШІ» у DeepSeek. Символічним є перехід Алекса Лемба (Alex Lamb) з лабораторії Microsoft до Цінхуа.
- Бази даних: Китай має вільний доступ до даних 1,5 млрд інтернет-користувачів, без обмежень на кшталт європейського GDPR.
- Обчислювальні потужності: Наявність дешевої електроенергії (менше 1 цента за кВт·год у Китаї проти 18 центів у США).
- Оптимізовані технології: DeepSeek створив енергоефективну модель, що потребує менше обчислювальних ресурсів.
Окрім цього, китайський уряд забезпечує масштабне фінансування сфери ШІ, ставлячи її розвиток у центр національної стратегії.
Відповідь США: Stargate Project і $500 млрд
21 січня 2025 року було оголошено про створення японсько-американського консорціуму Stargate Project за участю SoftBank, OpenAI, Oracle та MGX, до якого приєдналися провідні технологічні компанії: ARM, Microsoft, NVIDIA та інші. Проєкт передбачає інвестиції у розмірі 500 млрд доларів, з яких 100 млрд — негайно, як відповідь на посилення китайського ШІ.
Того ж дня Александр Ван (Alexandr Wang), генеральний директор Scale AI, опублікував відкритий лист до президента Дональда Трампа під назвою «Шановний президенте Дональд Трамп. Америка повинна виграти війну зі штучним інтелектом» (Dear President Donald Trump. America must win the AI War).
Адміністрація Трампа, яка скасувала указ Байдена щодо ШІ 6 січня 2025 року, пообіцяла представити «мастер-план ШІ» протягом 180 днів. Однак на момент публікації конкретної стратегії ще не оприлюднено, що може стати проблемою в протистоянні з китайською державною моделлю централізованого планування.
А що ж Європа?
12 липня 2024 року Європейський Союз ухвалив Акт про штучний інтелект (AI Act), спрямований на просування «відповідального ШІ». Проте адміністрація Трампа різко розкритикувала цей документ.
Замість об’єднання зусиль, американські та європейські лідери віддаляються одне від одного, що створює додаткову перевагу для Китаю. Європейський підхід до захисту персональних даних (GDPR) та суворе регулювання ШІ потенційно обмежують інноваційний потенціал регіону.
Чому це важливо знати
Конкурентна ситуація у сфері ШІ розвивається шаленими темпами з постійними технологічними проривами та масивними інвестиціями як приватного сектору, так і урядів. Хоча зараз неможливо впевнено передбачити, чи перевершить китайський ШІ західний, очевидно, що Китай зробив цю галузь абсолютним пріоритетом у своїх прагненнях до технологічної незалежності, започаткованих ініціативою «Made in China 2025».
Війна у сфері ШІ лише починається, і Китай прагне утвердитися як альтернатива для себе та країн Глобального Півдня. Це вже відображено в ініціативі з ШІ в рамках проєкту «Нового шовкового шляху» (OBOR), що несе ризик експорту технологій політичного спостереження за населенням.
Хоча деякі американські автори зберігають впевненість у збереженні лідерства США у сфері ШІ за допомогою контролю експорту, епізод з DeepSeek мав би застерегти, він свідчить про необхідність скоординованої відповіді демократичних країн та недостатність реакції лише американської промисловості.
Проте такий заклик до «священного союзу» може залишитися марним з огляду на позицію 47-го президента США, який дотримується вузько націоналістичної політики, а також тому, що у питаннях регулювання ШІ світ залишається розділеним і втягнутим у фронтальну конкуренцію не лише між США та Китаєм, а й з Європою.
