Суд щодо Китаївського городища перенесли через відсутність світла
Судове засідання щодо забудови археологічного комплексу Китаївське городище перенесли через відсутність електроенергії в будівлі суду, повідомляють активісти. Справа стосується спроби забудовника Ігоря Ніконова спорудити житлові комплекси на землях пам’ятки археології національного значення. Наступне засідання призначене на 24 лютого 2025 року о 14:40 за адресою вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30.

Що відбувається з Китаївським городищем
Китаївське городище та курганний могильник — археологічна пам’ятка національного значення площею 4,76 гектара в Голосіївському районі Києва. У лютому 2024 року Господарський суд Києва передав ці землі під забудову для будівництва житлових і громадських об’єктів, торговельно-розважальних і офісних центрів та паркінгу.
Суд відхилив позов Офісу генерального прокурора, який вимагав скасувати передачу пам’ятки під забудову. Прокуратура наполягала, що Китаївське городище як археологічна пам’ятка не підлягає відчуженню або передачі іншим особам. Забудовник компанія KAN Development на чолі з Ігорем Ніконовим — колишнім першим заступником голови КМДА — планує спорудити тут житлові комплекси.

Хто протистоїть забудові
Місцеві мешканці протестують проти забудови, побоюючись знищення історичної пам’ятки та втрати екологічного зв’язку з Голосіївським лісом. Навесні 2024 року кияни ініціювали петицію на сайті КМДА з вимогою зберегти археологічний комплекс — вона набрала необхідну кількість підписів.
Позиції столичної влади розділилися: КМДА вимагає зберегти пам’ятку як важливу складову національної ідентичності, натомість Київрада виступила на боці забудовника. Київрада ще у 2004 році передала дві ділянки городища у довгострокову оренду ТОВ «Київська овочева фабрика» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згодом ця компанія уклала договори з забудовником.

Історична цінність пам’ятки
Китаївське городище й курганний могильник датуються ІХ–ХІІІ століттями. Городище складається з трьох видів валів, посаду та двох курганних груп із понад 400 курганами. З 2009 року Китаїв має статус пам’ятки археології національного значення.
Історики вважають Китаїв південним форпостом стародавнього Києва, що контролював водний шлях Дніпром і суходільні підступи до міста в часи Київської Русі. У літописах це місце згадується як місто Пересічень. Археологи знайшли тут залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку та житла часів Київської Русі з глиняними печами.
Позиція забудовника
Ігор Ніконов, засновник KAN Development, заявив, що планує дво-триповерхову забудову. «Частина нашої ділянки регулюється законами про охорону культурної спадщини, і ми виконуємо всі вимоги законодавства. Готові фінансувати роботу археологів і зробити із цього місця пам’ятку історії і архітектури», — казав забудовник.
ТОВ «Київська овочева фабрика» у суді наголошувала, що «добросовісно користується» ділянкою з 2009 року і має право самостійно вирішувати, як використовувати цю землю. Компанія отримала землю для сільськогосподарського виробництва, але згодом уклала інвестиційні договори з забудовниками.
Чому це важливо знати
Справа про Китаївське городище показує системну проблему захисту археологічних пам’яток в Україні під час воєнного стану. Подібні конфлікти між громадою, владою та забудовниками відбуваються по всьому Києву — у грудні ми писали про знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій і судові процеси.
Китаївське городище — унікальна пам’ятка, що зберігає інформацію про оборонну систему Київської Русі. Забудова території може призвести до безповоротної втрати археологічного матеріалу, який іще не досліджений повністю. Мешканці наполягають, що збереження зв’язку з Голосіївським лісом критично важливе для екології району.

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.
Усі статті автора →












